Військовий Петро "Стоун" розповів зворушливу історію про 7-річного Стаса з Бахмута. Він познайомився з ним випадково, побачив як хлопець безстрашно гуляв містом, жуючи шоколадку.
Дивіться також ЗСУ показали унікальні кадри захоплення ворожих позицій біля Бахмута
Зворушлива історія порятунку
Потім хлопчик запропонував військовим показати свій будинок, який зруйнували російські окупанти.
Від прильоту снаряду не лишилося нічого, крім стін та купи палаючого попелу. Хлопчик мужньо ходить згарищем і каже, що він не боїться та вже звик до вибухів. І від цих слів із вуст 7-річної дитини стискається серце.
Родина жила на шостому поверсі дев'ятиповерхівки, а після влучання у п'ятий – перебралися на другий. На той час із будинку виїхали майже всі його мешканці, окрім десяти людей.
"Вони облаштували собі побут, топили буржуйку, на подвір’ї організували літню кухню, де готували їжу", – розповідає Петро "Стоун".
Батьки хлопчика не хотіли виїжджати
Родина хлопчика евакуюватися з Бахмута не хотіла, бо чули багато сумних історій переселенців: коли люди тижнями не могли знайти собі житло, коли в них вимагали по 9 тисяч за квартиру, коли люди опинялися без роботи та грошей сам на сам зі своєю бідою.
Військовий разом з хлопчиком / Фото УП
Утім Стас зізнався військовим, що вже давно хоче виїхати з Бахмута. Тоді Петро почав переконувати батьків хлопчика залишити місто.
"Стоун" шукав шляхи евакуації та варіанти прихистку сім'ї. На вмовляння та на організацію спецоперації пішов майже місяць.
"Був уже кінець грудня, обстріли посилювалися щодня. І я пообіцяв Стасу: "Буде в тебе нормальний новий рік, і ти будеш у школі і в тебе буде майбутнє". Я йому це пообіцяв і не міг підвести", – пригадує події "Стоун".
Новорічне диво
Військовий наголошує, що Бахмут зараз – це суцільні бойові дії. Тому ні заїхати в місто, ні виїхати без прикриття військових неможливо.
І от зібралася рятувальна група: військові на двох джипах і волонтери на пасажирському мікроавтобусі. Їх прикривала група снайперів.
Заїжджаємо спершу ми в Бахмут, автобус за нами. Але ситуація була настільки небезпечна, що нас взялися супроводжувати ще два танки. Уявляєте, наскільки це була серйозна операція? Кіно можна знімати,
– розповідає Петро.
Він пригадує, як щойно підійшов до будинку Стаса, як назустріч вибіг батько і каже: "Ми вас так чекали, навіть кіт Маркіз сидів на вікні".
Після того, як Стас помітив "дядю Петю" у вікні, зізнався йому: "Я молився всі ці дні і чекав".
Родина переїхала до Чернівців
Наразі Стас мешкає з родиною у Чернівцях. Їх тимчасово поселили в центрі підтримки "Місто добра", для подальшого проживання сім’я планує знайти невеличкий будинок або квартиру. Стас отримує подарунки від людей, чиє серце розтопив своєю безпосередністю, та радісно грається з дітьми.
Стас переїхав з родиною до Чернівців / Фото УП
"Ми зі Стасиком підтримуємо зв'язок, він надсилає свої фото. А ще малий розповів, що дуже сумує за своєю машинкою на дистанційному керуванні – її забули в Бахмуті. То я вирішив провести ще одну "спецоперацію" з повернення іграшки. Це було на Різдво, коли тривали шалені просто обстріли", – сказав військовий.
Він розповів, що чотири снаряди прилетіли прямо у двір будинку Стаса. Від потужних вибухів повідкривалися двері, повилітали вікна. "Я знайшов людину, в якої зберігаються ключі від квартири, і так потрапив у помешкання. Знайшов Стасову машинку, і я її йому неодмінно передам! Це єдина річ, яка в нього залишилася, це його зв’язок з рідним домом – більше нічого нема", – каже Петро "Стоун".
"Хочу, щоб закінчилась війна, і щоб усе було добре", – це зараз найголовніша мрія 7-річного Стаса у рудій шубці.