З чого все починалось

Київ розвинувся на основі язичницького поселення кінця V — початку VI століття. І вже за триста років він став столицею Руської держави. Тоді ж сформувався середньовічний поділ міста на князівський Дитинець на Старокиївський горі та торговельно-ремісничий Посад на Подолі. Після хрещення Русі у 988 році Київ став центром митрополії Константинопольського патріархату. Поступово Київ було перетворено на найбільше місто Русі. Почали стрімко розвиватися всі три частини міста – Верхнє місто, Печерськ і Поділ. Київ почав перетворюватися на одне із найбільших міст Середньовічної Європи.

Читайте також: День Києва 2019: афіша святкових заходів

Із другої половини XII століття роль Києва, як політичного центру, почала поступово занепадати. Цьому сприяло розорення міста, здійснене володарем північно-східного Володимиро-Суздальського князівства Андрієм Боголюбським. У 1240 році місто завоювали війська Монгольської імперії під командуванням Батия. Княжий град був зруйнований дощенту. Центр міського життя перемістився в район Подолу. Майже за сто років місто було передано до управління Великого князівства Литовського, а через століття — він перейшов до складу Польської корони.

Протягом XIV-XVIII століть Київ залишався невеликим містечком, розташованим на кордонах християнського та мусульманського світів. Тому місто неодноразово ставало жертвою набігів кочівників. Із 1625 року Київ був центром козацького Київського полку, який 1649 року (в результаті Хмельниччини) увійшов до складу держави Війська Запорозького. Тоді активно розбудовувалися захисні споруди міста, з’являлися нові церкви. Після скасування автономії Війська Запорозького у 1782 році Київ остаточно перейшов під владу росіян.

Читайте також: У Києві відкрили "міст Кличка": фото

Шалений розвиток

Із ХІХ століття починається новий етап розвитку промислового та культурного життя міста. В місті відкрився перший університет, оперний театр, з’явився перший на території імперії електричний трамвай, телефон і телеграф. Кияни, які вперше за кілька століть отримали можливість розбудовувати місто у мирних умовах, взялися за цю справу із таким завзяттям, що дуже скоро Київ випередив усі міста Російської імперії за всіма параметрами. Загалом на межі ХІХ-ХХ століть Київ пережив кілька хвиль будівельного буму, і місто почало здобувати звичні нам контури.

Читайте також: Київ чи ні: наскільки добре ти знаєш столицю?

Однак, незважаючи на ліберальну соціально-економічну політику, імперський уряд проводив жорстку русифікацію місцевого польського, українського і єврейського населення. Це призвело до того, що у 1917 році Київ швидко перетворився на центр боротьби за українську державність. На кілька років кияни забули про спокій. Влада в місті змінювалася щонайменше 14 разів за три роки: УНР, Гетьманат, Денікін, більшовики, знову УНР, союзні війська, знову більшовики… Все супроводжувалося бойовими діями і терором, у яких відзначилась кожна зі сторін. Зрештою Київ остаточно опинився під контролем радянської влади. Починаючи з 1930-х у Києві почалися сталінські репресії. Оговтавшись від них, кияни знову взялися розбудовувати власне місто, найбільш уваги приділяючи спорту та освіті. Однак на заваді черговому етапу розвитку стала війна.

Друга світова війна

У 1941 році протяжність першої лінії оборони міста становила 55 км. На 5-10 км вглиб від цієї лінії оборони було вирито близько 30 км протитанкових ровів, більше 15 км ескарпів, споруджено 750 дзотів, закладено близько 15 км мінних полів. На будівництві оборонних споруд 30 червня працювало близько 50 тис. людей, вже через три дні їх стало 100 тисяч.

Читайте також: Оглядові майданчики і відкриті дахи Києва: фото і ціна

Після 78 днів оборони, 19 вересня, Київ був покинутий напризволяще радянськими та захоплений німецькими військами. Місто на два роки стало адміністративним центром Київської генеральної, міської та сільської округ. Лише у 1943 році радянська влада повернула собі місто.

У ході боїв Київ сильно постраждав, у тому числі через підривні роботи комуністичних патризан. Значна частина міста була зруйнована. Перші руйнування – підірвані будинки на Хрещатику та Успенський собор Печерської Лаври.

Післявоєнний час

Післявоєнні відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х років. Паралельно Київ обростав новини мікрорайонами та розбудовував власну інфраструктуру. На початку 50-х почав діяти столичний телецентр. У 1960 запущено перші станції метрополітену, зведено нові житлові масиви на лівому березі Дніпра.

Читайте також: Де погуляти в Києві: найкращі місця столиці, які варто побачити

У великій кількості починають відкриватися нові театри та музеї. Активно розвивається націоналістичний рух. Однак вже із середини 60-х поновилася ідеологічна диктатура. Київ став центром дисидентського руху. Припинення репресій та повернення політв'язнів в Україну почалося лише за часів перебудови (після 1986 року).

Незалежна Україна

У 1991 році Київ став столицею незалежної України. Проте в місті важко впроваджувалися позитивні зрушення – і через кризу, і через небажання керівництва щось активно змінювати. Однак до кінця 90-х місто знову наростило темпи розвитку. Разом з тим почали набувати дедалі більшого розголосу скандали із незаконними забудовами, або із забудовниками, які знищували обличчя історичного центру міста заради власних проектів.

Значна кількість міжнародних заходів поступово зробила Київ популярним у світі. До міста дедалі активніше почали приїздити іноземні туристи. Що теж дуже позитивно позначилось на розвитку його інфраструктури.

У незалежній Україні Київ неодноразово ставав центром акцій протесту: Революція на граніті, "Україна без Кучми", Помаранчевий Майдан, Революція гідності. І кожного разу кияни активно виходили на підтримку протестуючих, які приїздили до столиці з усіх куточків країни.

Читайте також: 5 фактів про Київ, які здивують навіть корінних киян