18 серпня державний регуляторний орган на своєму сайті повідомив, що вартість американського долара становить 25,50 гривні, а європейської валюти — 29,83. У найближчі кілька днів то гривня міцніла, то євро дорожчав. 30 серпня євровалюта "заспокоїлася", натомість 31-го підскочив долар. З вересня щодня почали надходити дані, що долар і євро невпинно (хоча і не різко) ростуть. Станом на 11 вересня (порівняно з 11 серпня) долар зріс (у продажу) на 26 копійок, а євро — на 1 гривню 8 копійок.

Читайте також: Євро підскочив через безвіз, – експерт

Причини "вальсування" гривні

Фінансовий аналітик Андрій Вігірінський у коментарі сайту "24" відзначив, що таку курсову ситуацію зумовили багато факторів. Для початку потрібно розуміти, чому курс гривні укріпився влітку. У липні-серпні Національний банк України практично не виходив на валютний ринок, не викуповував її і не продавав. За рахунок зниження ділової активності влітку досягався умовний паритет між купівлею і продажем валюти. Восени активність підприємств, в тому числі імпортерів, що потребують валюту, підвищилась. Виникає питання пропозиції валюти. Її у нас часто формують аграрії, але у них зараз лише почався їхній маркетинговий рік, 2017-2018. Вони лише збирають урожай. Але за рахунок того, що гроші були вкладені в зберігання, елеватори тощо, то аграрії зараз, на піку, коли пропозицій і грошей у всіх чимало, не поспішають їх продавати.

У нас товарний дисбаланс, дефіцит поточного рахунку за торговими операціями вже другий чи третій місяць, про це і статистика Нацбанку говорить, і він не покривається фінансовим рахунком, чи запозиченням,
— відзначив Вігірінський.

Мовою статистики
● Обсяги експорту товарів у липні незначно зменшилися порівняно з червнем і становили 2,9 млрд дол. США. Скорочення експорту було переважно зумовлене нижчими обсягами поставок зернових культур через пізніший початок збиральної кампанії цього року.
У річному вимірі зростання експорту товарів у липні сповільнилося до 9,9% (з 13,6% у червні). Це насамперед відбулося через стриманіші темпи зростання експорту чорних та кольорових металів – 1,9% (з 15,1% у червні) та скорочення поставок продукції хімічної промисловості (на 17%).
Попри зменшення обсягів поставок зернових, темпи зростання експорту продовольчих товарів (11%) практично не змінилися, насамперед завдяки зростанню експорту олії та інших харчових продуктів. Також прискорилося зростання експорту продукції машинобудування (до 35,7%).
За підсумками семи місяців експорт товарів зріс на 22.6% (за відповідний період минулого року – скоротився на 11.7%). Найбільшим торговельним партнером України залишаються країни ЄС, частка яких у загальному експорті товарів зросла до 34.9%.
Імпорт товарів у липні збільшився до 4.0 млрд. дол. США. У річному вимірі темпи зростання імпорту продовжували сповільнюватися (до 22.0% з 30.1% у червні) через збільшення бази порівняння, проте випереджали відповідні показники експорту товарів.
Нарощення обсягів закупівель енергоносіїв у липні зумовило збереження високих темпів зростання енергетичного імпорту (на 60.6% р/р). Зростання імпорту неенергетичних товарів (на 13.8% р/р) було насамперед забезпечено збільшенням обсягів імпорту продукції машинобудування (на 28.6% р/р) та хімічної промисловості (на 16.7% р/р).
За січень-липень імпорт товарів зріс на 23.9% порівняно з відповідним періодом минулого року (у січні-липні 2016 року – скоротився на 4.5%). Найбільше збільшилися поставки в Україну товарів з країн ЄС – на 29.4% до 2,3 млрд дол. США, а частка країн ЄС у загальному імпорті товарів України зросла до 38.0% та залишається найбільшою.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій становив 137 млн дол. США, 98% з яких було спрямовано до реального сектору. У цілому за сім місяців року чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну оцінено в 1.3 млрд. дол. США, що на 1.1 млрд дол. США менше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Натомість державний борг, який Мінфін чи інші державні установи погашатимуть, не варто розглядати як причину курсових змін, зауважив аналітик. Мінфін залучив достатню кількість валюти через валютні облігації внутрішньої державної позики у липні. І зараз для платежів у вересні і листопаді валюта на рахунку є. І для погашення траншу МВФ теж валюта є.

А от відшкодування ПДВ експортерам цілком є фактором, що впливає на курс. З одного боку це хороша річ, з іншого – за останні 2 місяці фактичний відсоток цього відшкодування перевищує 90%. Щоб не виводити і не обмінювати свою валютну виручку, яку отримують за продаж продукції, експортери можуть використовувати гривні – отримані кошти на відшкодування, в тому числі – на купівлю валюти. Валюта їм потрібна, тому що великі гравці сьогодні напряму купують паливно-мастильні матеріали, техніку тощо на зовнішніх ринках.

Пожвавлення попиту на імпорт, для якого потрібна валюта, не забезпечується достатньою експортною виручкою. Паритет втрачається,
— уточнив Вігірінський.

Мовою цифр: у червні 2017-го було заявлено до відшкодування 10,9 млрд грн і на початок серпня виплачено 9,5 млрд, або 87% від заявленої суми. Торік у цьому місяці картина була іншою – із заявлених до відшкодування 8,7 млрд грн виплатили до початку серпня лише 3,3 млрд (38%). Картину підтверджує й липнева статистика. Торік з 6,4 млрд грн, які підлягають відшкодуванню, на кінець серпня виплатили лише 0,4% — 24,6 млн. У липні цього року із заявлених 8,8 млрд грн на кінець серпня виплачено 8,3 млрд, або 94%.

Міцна гривня не в інтересах держполітики

За словами Андрія Вігірінського, сьогодні у фінансових інституцій нашої держави немає особливого бажання гривню укріплювати до 23 чи 24. Ми бачили, що коли в серпні гривня укріпилась до 25,8, зайшла мова про те, що доларовий еквівалент держборгу зріс – бо він перераховується по поточному курсу, і запозичення, які ми робили на внутрішньому ринку під 26, не дають можливості говорити, що Нацбанк зацікавлений в укріпленні гривні.

Інфляція вже наздогнала курс, ціни і зарплати зараз плюс-мінус відповідають курсу 25-26. Якщо гривня буде укріплюватись, це робитиме дорожчою продукцію, що виробляється в Україні для зовнішніх ринків. Це не відповідає державній політиці,
– уточнив аналітик.

Більше того, за бюджетною резолюцією, що прийнята на найближчі 3 роки, на кінець 2017-го курс 27-28 гривень за долар є очікуваним. Сьогоднішня девальвація є прогнозною. Головне, акцентував аналітик, щоб вона відбувалася плюс-мінус спокійно. Щоб не було факторів, коли на ринок "викидають" ОВДП тощо.

Читайте також: "Свіжі" принципи бюджетного планування: чого чекати у 2018-2020 роках

Є фактор, що стосується бюджету, це відшкодування ПДВ. До нього додадуться фактори, пов'язані з прийняттям пенсійної реформи в жовтні, якщо це станеться, також – фактор зростання цін на алкогольну продукцію (і тютюнову, подивимось, що там буде). Це також буде розганяти гривню, і має розігнати до середнього показника 27,2 на рік. На кінець року можемо очікувати курс 27 офіційний, і 28 – в обмінниках. Тому тенденція з курсом є, але сказати, що вона неочікувана — не можна,
— резюмував Вігірінський.

У коментарі сайту "24" екс-міністр економіки Володимир Лановий також відзначив, що політика девальвації гривні і росту курсу долара закладена в довгострокові плани НБУ – на 3-5 років і узгоджена з МВФ. Чим це обґрунтовується, ніхто не знає. Адже немає такого великого попиту на долари. НБУ не стримує коливання валюти, і це не йде на користь нашої економіки.

Важко сказати, чому НБУ зараз знизив курс гривні щодо долара. Нацбанк не інформує про причини таких рішень. Але НБУ і раніше проводив політику послаблення гривні і навіть про це заявляв,
– нагадав Лановий.

Також економічний експерт зауважив, що в девальвації гривні і зміцненні долара зацікавлені українські олігархи, які у своїй більшості – експортери.

Українські олігархи диктують фінансову політику. Їм вигідне поступове зниження курсу гривні і подорожчання долара. Тому що вони заробляють долари і таким чином зменшують гривневі витрати: на зарплату, електроенергію, матеріали тощо. Вони заробляють на різниці курсів,
– наголосив Володимир Лановий.

Фінансовий аналітик Віталій Шапран назвав хвилювання щодо курсу валют психологічною реакцією. На його думку, початок ділової активності і активізація на торгово-валютному ринку традиційно зумовила послаблення гривні. Сюди ж, за його словами, можна додати поведінку міністерства фінансів, яку спостерігаємо вже третій рік.

Втім, наголосив Шапран, на світовому ринку немає якихось фундаментальних причин для зміцнення курсу долара. Натомість розширюється спектр операцій з ОВДП, які торгуються в гривні. А спекулятивна гра в політичному середовищі в тому числі призводить до стрибків на валютному ринку.

Вердикт від експертів: не панікувати щодо курсу гривні. Всі коливання в прогнозних межах. Дорожчою, ніж сьогодні, на рівні 26-30 гривень за долар, наша валюта не стане. Такі вже закони економіки.

Читайте також: Ідеальні дороги для України: скільки відремонтували і збудували