Уперше в Україні незрячий науковець із Запоріжжя захистив дисертацію і став доктором психологічних наук. Десять років він працював над своєю дисертацією. У понад півтисячі сторінкках – усе його життя — про те, як попри вади зору, бути таким, як усі. На комп’ютері в нього — спеціальна звукова програма. З її допомогою опрацював сотні книжок.
Євген викладає психологію в Запорізькому університеті. Хоч і не бачить, але шпаргалки у студентів відбирає.
Він втратив зір у 6 років. У дитсадку отримав травму голови. Але це не завадило йому на рівні зі зрячими займатися спортом, музикою, грати в шахи, танцювати, відвідувати гуртки з рукоділля, навчитися майстерно готувати і вступити до вишу. Саме там він і познайомився з майбутньою дружиною.
Хоча вдома чоловік буває рідко, від хатньої роботи не сачкує. Музику та спорт покинув, бо бракує часу. За його плечима 60 наукових праць. Окрім викладання в університеті, він випускає науковий журнал та очолює громадські організації, які облаштовують місто для незрячих. А ще разом із сином встигають здивувати маму винаходами.
Новоспечений доктор психологічних наук обіцяє дружині відпочити і побути вдома з родиною. Утім, ненадовго, бо вже має купу справ.