Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Правозахисники назвали найнебезпечніші місця несвободи

Грибок на стінах, питна вода за графіком і прогулянки на свіжому повітрі раз на сім років. Представники захисту прав людини 5 років моніторили ситуацію і презентували фотозвіт.

В 90-х роках тодішні міліціонери вибивали зізнання з Олександра. Його звинувачували в розбійних нападах. Нині свою вину він не заперечує, тоді ж хотів обійти закон і грав у мовчанку.

Після нелюдських катувань, чоловік відсидів у в’язниці 7 років. Переосмислив свої вчинки, здобув дві вищі освіти і разом з колегами-юристами бореться за права людей.

Утиски своїх прав, найчастіше, люди починають відчувати ще з першого спілкування з правоохоронцями – кажуть захисники. Починається з відмови поговорити з адвокатами, а потім ув’язнюють до камер з нелюдськими умовами.

Втім, до місць несвободи борці за права людини відносять не лише в’язниці, а й установи соціальної сфери. Бо там, стверджують, ситуація не краща.

В одному із психоневрологічних інтернатів чернігівської області перебували жінки, які на вулиці не були впродовж 4, а одна жінка 7 років. Тільки тому, що ця жінка мала нахил втікати з установи, а установа не мала огорожі,
– розповідає керівник департаменту з питань реалізації НПМ Катерина Чумак.

Лише кожен 20 такий візит представників омбудсмена, закінчується звільненням керівництва закладу. Та правозахисники переконані, проблема не в конкретних посадовцях, а в усій наскрізь застарілій системі.

Читайте також: Різали руки та трощили меблі: у колонії Кременчука спалахнув бунт

В Україні бракує відповідних нормативно-правових актів чи типових положень. Не розписані навіть базові потреби, такі як доступ до питної води чи свіжого повітря. За 5 років регулярних перевірок, правозахисники зрушили ситуацію з місця, але для комплексного підходу треба вдосконалювати законодавство.

Звернень до омбудсмена останнім часом побільшало. А Україна лідирує за кількістю програних справ в Європейському суді з прав людини.

Кожна компенсація – це десятки тисяч євро виплачених з держбюджету. А ці кошти, кажуть правозахисники, можна було б спрямувати не на погашення наслідків, а на їх попередження.

Автор: Ігор Токар
Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук