Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Правозахисники назвали найнебезпечніші місця несвободи

      Грибок на стінах, питна вода за графіком і прогулянки на свіжому повітрі раз на сім років. Представники захисту прав людини 5 років моніторили ситуацію і презентували фотозвіт.

      В 90-х роках тодішні міліціонери вибивали зізнання з Олександра. Його звинувачували в розбійних нападах. Нині свою вину він не заперечує, тоді ж хотів обійти закон і грав у мовчанку.

      Після нелюдських катувань, чоловік відсидів у в’язниці 7 років. Переосмислив свої вчинки, здобув дві вищі освіти і разом з колегами-юристами бореться за права людей.

      Утиски своїх прав, найчастіше, люди починають відчувати ще з першого спілкування з правоохоронцями – кажуть захисники. Починається з відмови поговорити з адвокатами, а потім ув’язнюють до камер з нелюдськими умовами.

      Втім, до місць несвободи борці за права людини відносять не лише в’язниці, а й установи соціальної сфери. Бо там, стверджують, ситуація не краща.

      В одному із психоневрологічних інтернатів чернігівської області перебували жінки, які на вулиці не були впродовж 4, а одна жінка 7 років. Тільки тому, що ця жінка мала нахил втікати з установи, а установа не мала огорожі,
      – розповідає керівник департаменту з питань реалізації НПМ Катерина Чумак.

      Лише кожен 20 такий візит представників омбудсмена, закінчується звільненням керівництва закладу. Та правозахисники переконані, проблема не в конкретних посадовцях, а в усій наскрізь застарілій системі.

      Читайте також: Різали руки та трощили меблі: у колонії Кременчука спалахнув бунт

      В Україні бракує відповідних нормативно-правових актів чи типових положень. Не розписані навіть базові потреби, такі як доступ до питної води чи свіжого повітря. За 5 років регулярних перевірок, правозахисники зрушили ситуацію з місця, але для комплексного підходу треба вдосконалювати законодавство.

      Звернень до омбудсмена останнім часом побільшало. А Україна лідирує за кількістю програних справ в Європейському суді з прав людини.

      Кожна компенсація – це десятки тисяч євро виплачених з держбюджету. А ці кошти, кажуть правозахисники, можна було б спрямувати не на погашення наслідків, а на їх попередження.

      Автор: Ігор Токар
      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук