Для початку – про місце і причину. У найкращих традиціях вождізму Краматорськ на один день перетворили на місце для прогулянки спецслужб. Ці люди всім своїм виглядом показували, що вони тут є. Всім своїм виглядом вони підкреслювали, що очікують на приїзд Першої особи...

У найкращих традиціях радянських часів нагнали бюджетників – вчителів, лікарів... Всі знали, що Перша особа приїде. Ніхто не знав, з якою метою. З’ясувалося, що президент приїхав, аби подарувати машини швидкої. Президент. Машини швидкої. У мене виникає питання, як у громадянина: чому карети швидкої допомоги має передавати саме президент? Ці машини мають закупатися і закупаються. Це нормально. Зруйновані у зоні бойових дій будинки мають відновлюватися. Це теж нормально, так має бути, ми платимо на це податки. Але чому цими питаннями займається президент? Він же не бере на себе укладку асфальту, не ремонтує каналізаційні системи в разі аварії. Це не рівень президента. Дарувати швидкі – це теж не його рівень. Нехай президент займається державною політикою, законодавчими ініціативами, співпрацею з парламентом...

Щодо нашої розмови. Під час зустрічі журналістам дали можливість поставити одне питання від національних каналів і одне питання від представників місцевих ЗМІ. Ми порадилися з колегами і вирішили запитати про те, що турбує військовослужбовців – про невиплату так званих "атошних грошей".

Всі воєнкори щодня отримують десятки таких запитань. Ми вирішили поставити його безпосередньо президенту, аби не йти довгим шляхом надсилання запитів. Ми просто передали головнокомандувачу українського війська те стурбування, яке існує у його солдатів.

Чи нахамив президент, відповідаючи на питання? Я не знаю. Висновки робити не мені. Я також не можу заглянути до гаранта в душу і сказати, чи це запитання його розізлило. Однозначно: емоційна реакція була. Він не дозволив закінчити питання. Чому? Не знаю. Напевно не хотів його чути, або хотів почути щось інше. Нехай висновки роблять ті, хто це читає чи чує. Завдання журналіста – запитати про те, що турбує солдат. Я намагався його виконати. Те, що президент не дав закінчити мені запитання, натомість звинувативши у брехні, про щось говорить. Але знову ж таки, висновки робити людям. Вони президента обирали, їм його і оцінювати.

Читайте також: Порошенку бракує характеру Путіна: що думають про Президента в Краматорську