Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Що ховається за "професією" жебрака

Приголомшливий експеримент поставила кореспондентка Телеканалу новин "24" Єлизавета Герасимюк, яка стала на кілька днів жебрачкою, аби вивідати таємниці шахрайського бізнесу.

Хто і як заробляє на хворих дітях

Дві відчайдушні мами, які по-різному заробляють гроші на дитячій хворобі — хтось праведно, а хтось безжально знищує віру у благодійність. Одну з жінок часто можна зустріти у київському метро. Вона збирає кошти на лікування раку своєї доньки. Як виявилось — такої дитини просто не існує. Інформації про їх дитину просто немає у жодній лікарні Києва.

Інший випадок шахрайства має подібну природу, однак, у цьому випадку мама і хворий син є справжніми. На їх біді намагалися заробити абсолютно сторонні люди — збирали гроші на лікування, а насправді — собі у кишені.

На лікування дитини зараз збирають через перевірений благодійний фонд, але скільки триватиме цей процес — сказати ніхто не наважується. Добрі люди перестають вірити таким організаціям, а все через бездушних шахраїв, які брехнею дискредитують справжніх благодійників.

Як шахраї наживаються на довірливих киянах

Зазвичай шахраї обирають людні місця, там найбільша ймовірність заробити. Перша точка експерименту — вихід з метро. Тут журналістка затрималась рівно одну годину.

Коли мені почали кидати перші гроші, я зрозуміла, що люди вірять у мій образ, що я збираю гроші на лікування,
— розповіла дівчина.

Раптом, автоматичне вкидання грошей перервалося. І журналісткою зацікавились дві жінки. Одна з них запропонувала кореспондентці прийти у певне місце, де її "хворобу" можуть допомогти вилікувати.

"Ось тоді я зрозуміла, що ця система настільки дієва, що можна реально на цьому заробляти гроші. Тільки за одну годину з кишень довірливих українців отримала 80 гривень 97 копійок", — розповіла вона.

Скільки заробляють жебраки у київському метро

Київська підземка – клондайк для охочих легкої наживи. Тут і безпритульні, й інваліди, музиканти та відчайдушні пенсіонери. Але частина нужденних – це відверті шахраї, в яких виходить привертати до себе увагу і не моргнути оком. Навіть в метушні, без награних благань, пакет Єлизавети потроху наповнюється грошима. Дехто навіть двічі кинув. По закінченню робочого дня на жебрака чекає непогана компенсація за ганьбу. За день можна напросити до 1000 гривень.

"Хтось кинув 50 копійок, а хтось не пошкодував зі своєї кишені 50 гривень, на станціях метро заробіток не менший. За якихось 40 хвилин ми зібрали 79 гривень", — розповіла Єлизавета.

Особливості жебракування під Лаврою

За 2 дні експерименту журналістка вже добре набила руку. Страх минув і під Лавру йшла, як на роботу. Напевно так відбувається і з професійними аферистами.

Не встигла стати біля входу до Лаври, як її прогнали. На іншому вході стояти теж не дали. Люди озирались, роздивлялися табличку. Гроші кидали погано. Гривня-дві зрідка падали у стаканчик. І тут до неї підійшла старенька жінка.

"Це був перший раз за 3 дні цього експеременту, коли мені хотілося плакати. Мені просто стало боляче — видно, що вона віддає одну з останніх тих гривень, в якийсь момент мені хотілося назад їх віддати, розкрити всі карти, сказати що це експеримент, що не треба мені ті гроші, бо мене це задавило", — каже Єлизавета.

Але ж ціль — якнайбільше заробити. Біля центрального входу під'їхав чоловік, який сам просить милостиню. "Жебраки" сидять саме біля самісінького в'їзду у Лавру, у них є офіційний дозвіл від духовенства. І тільки почали активно кидати гроші, як знову прогнали. Біля Лаври милостиню просять тільки з благословення.

За годину вдалося заробити 46 гривень. І головне, більшу частину цих грошей давали ті, хто сам їх потребує. У ході експерименту виявили, що під стінами Києво-Печерської Лаври – справжній ласий шматок для нужденних або тих, хто хоче здаватися таким.

Як відрізнити справжніх безхатченків від шахраїв

За 3 дні експерименту кореспондентка "жебракувала" та просила милостиню в різних точках Києва — їй вдалось назбирати 206 гривень. Керівник благодійного фонду, який вже майже два десятиліття підтримує безпритульних Олена Поліщук розповіла, як одразу відрізнити шахраїв від справжніх нужденних.

Нужденна людина, як правило дуже соромиться, що вона в такій ситуації, вона не буде розказувати, що вона не здорова, бездомна людина рада завжди і хлібу, і якійсь цукерці,
— каже Олена.

Щоб побачити справжніх нужденних, кореспондентка вийшла на Хрещатик та Майдан Незалежності. Завдання — пригостити безхатченків піцою. Саме це порадила Поліщук. Каже, краще не давати таким людям гроші, а пригостити харчами, або подарувати одяг. Тому всі 206 гривень, які кореспондентка отримала від добродіїв під час експерименту, витратили на піцу для нужденних.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук