• укр
  • рус
Архів
Курси валют
+12°
+22° +22°
  • завтра
    +22° / +14°
  • п’ятниця
    +22° / +14°
  • субота
    +22° / +14°
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Україна і Польща: чи стане Волинська трагедія каменем спотикання

Навколо Волинської трагедії знову розгорілися дебати
Навколо Волинської трагедії знову розгорілися дебати / Радіо Свобода

Український парламент нарешті дав свою "відповідь Чемберлену" – польському сейму, який 22 липня прийняв рішення про визнання Волинської трагедії 1943-1945 років геноцидом проти поляків з боку українських націоналістів. Про що йдеться в заяві Верховної Ради і як це вплине на стосунки двох сусідніх країн – розбиралися журналісти сайту "24".

Братовбивча війна, а не геноцид

Польський сейм 22 липня ухвалив резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її геноцидом польського народу. За рішенням сейму 11 липня оголосили Національним днем пам’яті. В Україні такий крок багатьма політиками був сприйнятий як, м’яко кажучи, недружній. За словами директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, поляки фактично переклали відповідальність за братовбивчу війну на українську сторону. Тоді загинули і поляки, і українці. Хоча поляків дійсно полягло більше.

Треба нагадати, що свого часу українська і польська сторони дійшли певного консенсусу щодо оцінювання цих трагічних сторінок історії двох країн. Хоча Варшава наполягала на тому, щоб Україна на офіційному рівні ухвалила рішення щодо визнання трагедії, яку в Польщі називають "різаниною" і "людовбивством", геноцидом проти Речі Посполитою, в Києві відмовилися від подібного кроку. Втім деякі представники Партії регіонів, зокрема, Вадим Колісніченко – українофоб і русофіл, один із ініціаторів анексії Криму – проштовхували таке рішення. Звичайно, виконуючи вказівку Москви, яка дуже зацікавлена в погіршенні стосунків між Україною і Польщею.

Але багато років Варшаві і Києву вдавалося тримати це питання під контролем, не дозволяючи різним політичним силам на ньому спекулювати. Та саме в розпал російської військової агресії проти України на сході держави польський сейм прийняв досить неоднозначне рішення. Формально приводом стало перейменування в процесі декомунізації однієї з київських вулиць на Степана Бандери, якого вважають головним ініціатором трагедії на Волині. Також негативно в Польщі спряймають закон, де серед іншого, вшановується пам'ять борців за незалежність. Тобто, зокрема, і Бандери, і воїнів ОУН-УПА.


Операція "Вісла" проти українців була однією з кривавих сторінок в нашій історії

У Верховній Раді була зареєстрована заява-відповідь, та прийняли її депутати лише 8 вересня, коли повернулися з парламентських канікул. Крім того, така пауза дала можливість українським парламентарям прийняти зважене рішення. Адже були політики і експерти, які вважали, що не треба взагалі реагувати на рішення сейму. Була і протилежна думка – відреагувати якомога жорсткіше, і визнати геноцидом проти українців операцію "Вісла" в 1947 році, коли було знищено дуже багато наших співвітчизників.

Це політизація трагічних сторінок українсько-польської історії

На перший погляд, заява-відповідь Верховної Ради, за яку проголосувало 247 депутатів, недостатньо жорстка. Народні депутати заявили, що необхідно з належною повагою і рівною турботою вшановувати пам'ять усіх жертв на території обох держав. Парламент наголосив, що прийняття постанови сейму відбувалося в супроводі антиукраїнської акції з нищенням українських пам’ятників на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурних заходів та шовіністичною риторикою.

Верховна Рада України звертає увагу польських депутатів, всієї польської влади та суспільства на те, що антиукраїнські дії та розпалювання антиукраїнських настроїв розгортається в момент найбільшої вразливості Української Держави, яка перебуває у стані війни з Російською Федерацією. У цій війні агресор використовує історичні питання – зокрема події 40-их рр. ХХ ст. – як один з елементів війни проти нашої Держави,
– підкреслюється в заяві.

На думку народних депутатів, це політизація історії двох держав. Також рішення сейму "поставило під загрозу політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення, примирення та вшанування пам’яті невинних жертв: українців та поляків".

Тому українські парламентаріїв нагадали, що Київ і Варшава раніше ухвалили низку заяв і постанов з цього приводу. Зокрема, заяву парламентів України та Республіки Польща у зв'язку з 60-ю річницею Волинської трагедії від 10 липня 2003 року та Спільна заяву Президентів України та Республіки Польща "Про примирення – в 60-у річницю трагічних подій на Волині" від 11 липня 2003 року.


Президент Польщі Анджей Дуда єдиний з європейських лідерів приїхав в Україну на День Незалежності

На думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, заява Верховної Ради досить компромісна. Не відповідати було не можна. Але і нагнітати ситуацію також не варто. Хоча, зауважив експерт, визнання Польщею Волинської трагедії геноцидом було недоречним, політично не виправданим і розрахованим на внутрішнього користувача, щоб зняти певні перестороги. Адже український закон про вшанування борців за незалежність викликав дебати з боку польської спільноти. Особливо тих, хто мав родичів на території Волині і в Галичині.

Читайте також: Як має відреагувати Україна на рішення Сейму Польщі про Волинську трагедію? Опитування

Водночас політичний експерт Тарас Чорновіл переконаний, що відповідати не було потреби. Рішення сейму розраховане на внутрішнього користувача. Як відомо, ініціатором виступила провладна права партія "Право і справедливість". Офіційне визнання Волинської трагедії геноцидом проти поляків, одна з передвиборчих її риторик. Загалом для польської спільноти питання Волинської трагедії досить болюче. Як в Україні політики часто спекулюють на темі двомовності або Другої світової війни, так у Польщі популісти вдаються до теми братовбивчої війни заради рейтингів.

Тому, вважає Чорновіл, "Право і справедливість" дуже нагадує українську ВО "Свобода", яка також апелює не до майбутнього, а до минулого. За його словами, Польща вважає, що це все їхня внутрішня політика, так як трагедія відбулася на колишній польській території. І, підкреслює політолог, вбивали тоді один одного, по суті, польські громадяни. Всі керівники ОУН були польськими громадянами.

При цьому, на його думку, треба не з Польщею про Волинську трагедію розбиратися, а з Росією, яка постійно намагається переписати історію, а Путін заявив, що Другу світову війну Москва виграла б і без українців.

Це набагато більш реваншистська заява. Але Україна на державному рівні на це не відреагувала. Є всі підстави, перед тим, як з’ясовувати стосунки з Польщею, з’ясувати, а що це за така країна "Росія"? Була Московія, і Росії не існувало. Русь – це була Україна із столицею в Києві. Це вкрадена назва,
– наголосив політолог.

Власне, є пересторога, що таке "штовхання" поляків з українцями може погіршити стосунки із союзницькою країною, яка є адвокатом і промоутером України в Євросоюзі. Тим більше, що останнім часом серед поляків зростають негативні настрої до українців. В цьому році зафіксовані акти вандалізму щодо українських місць пам’яті в Польщі, але місцева поліція особливо не докладає зусиль, щоб знайти злочинців. Крім того, кількість симпатиків України суттєво знизилася і становить не більше 30%, хоча серед українців інші настрої. Що стосується Волинської трагедії, то про неї знають небагато, так як у радянські часи це ретельно замовчувалося. Адже мова йшла про націоналістичну організацію під керівництвом Степана Бандери, яка боролася за незалежність України.

Однак, за словами Віталія Кулика, на взаємостосунки двох держав заяви сейму і Верховної Ради не дуже вплинуть.

Польща була і залишається стратегічним партнером України, її промоутером в Євросоюзі. Про це свідчить візит президента Польщі Анджея Дуди – єдиного європейського лідера – на святкування 25-ї річниці Незалежності України. Складна історія взаємин у минулому не повинна бути перепоною для реалізації спільних проектів і досягнення спільних стратегічних цілей у Східній Європі. Зараз Польща і Україна є фактично партнерами нового простору безпеки по стриманню російської інтервенції на Захід,
– наголосив Кулик.

Схожої думки і Тарас Чорновіл. Польща дуже сильно допомагає Україні. Хоча, на його переконання, парламенту треба було поновити раніше прийняті з цього приводу заяви і постанови. Зокрема, він вважає, що необхідно було нагадати Польщі, до якого рішення раніше прийшли Київ і Варшава.

Ми залишаємо за собою позицію: це була жахлива подія, братовбивча війна. Сумно, що це було допущено. Ми переконанні: всі, хто підняв руку на життя іншої людини – злочинці. Ми пробачаємо і просимо пробачення. Не відмовляємося від своєї вини, але і не знімаємо вини з тої сторони,
– підкреслив Чорновіл.

Той, хто забуде минуле, не матиме майбутнього – це відомий постулат. Однак є моменти, коли загострення нашкодить усім. Історія не повинна бути каменем спотикання на шляху розвитку стосунків двох союзницьких держав. Тим більше в той момент, коли Москва прагне будь-що посварити не тільки Україну і Польщу, а взагалі розколоти Європейський Союз.

Чи варто було Верховній Раді відповідати Сейму? Думка експертів

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Відповідь України на визнання Польщею Волинської трагедії геноцидом, вчиненого українськими націоналістами, була симетричною. Ухвалена Верховною Радою заява, де це рішення наш парламент вважає проявом політизації трагічних сторінок українсько-польської історії, компромісна.

Чи потрібно було ухвалювати таку заяву? Залишати рішення польського сейму без відповіді і відмовлятися від реагування було б неправильно. З іншого боку, загострювати це питання також немає сенсу. Були серед українських політиків ті, хто вважав, що не треба реагувати. А також ті, хто переконував у тому, що треба реагувати жорстко, звинувачуючи Польщу в геноциді українців під час операція "Вісла" (етнічна чистка, здійснена у 1947 році за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, Польської народної республіки та Чехословацької республіки – "24"). Варто шукати баланс, не провокувати ще більшого конфлікту.

На жаль, визнання Польщею Волинської трагедії геноцидом було недоречним і політично не виправданим, і розраховано на внутрішнього користувача, адже український закон про вшанування борців за незалежність викликав дебати з боку польської спільноти. Особливо тих, хто мав родичів на території Волині і в Галичині.

В той же час Польща була і залишається стратегічним партнером України, її промоутером в Євросоюзі. Про це свідчить візит президента Польщі Анджея Дуди – єдиного європейського лідера – на святкування 25-ї річниці Незалежності України. Крім того, посол Польщі в Україні Ян Пекло заявив, що історія не може стати перешкодою для співпраці України і Польщі.

В польському суспільстві є консенсус, що Україна – надійний союзник і треба допомагати нам щодо нашого просування в напрямку ЄС. Зараз (6-8 вересня, – "24") відбувається економічний форум в польській Криниці, де неодноразово піднімалося питання про те, що Польща і Україна мають безліч точок дотику. А складна історія взаємин у минулому не повинна бути перепоною для реалізації спільних проектів і досягнення спільних стратегічних цілей у Східній Європі. Зараз Польща і Україна є фактично партнерами нового простору безпеки по стриманню російської інтервенції на Захід.

Тарас Чорновіл, політичний експерт

Рішення польського сейму про визнання Волинської трагедії геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, неправильне і недалеке та розраховане на внутрішнього користувача. Але Польща на міжнародній арені робить для України багато корисного. І на таке рішення взагалі не треба було реагувати.

А чи взагалі потрібно реагувати на те, що самі поляки демонстрували, як внутрішню акцію? Це типовий маразм типової крайньої правої партії "Право і справедливість", яка ініціювала це рішення. В певних ідеологічних аспектах "Право і справедливість" нагадує нашу "Свободу". Вони живуть не так майбутнім, як минулим. До свого виборця звертаються зі старими історичними образами і старими історичним мозолями, на яких постійно топчуться.

Доречніше б було Україні на державному рівні реагувати на більш болючі заяви Росії про те, що вона виграла Другу світову війну без України, на постійне переписування історії. Це набагато більш реваншистська заява. Але Україна на державному рівні на це не відреагувала. Є всі підстави перед тим, як з’ясовувати стосунки з Польщею, з’ясувати – а що це за така країна "Росія"? Була Московія, Росії не існувало. Русь – це була Україна із столицею в Києві. Це вкрадена назва.

Україна могла б зробити так, як Греція, яка добилася, що в світі назва "Македонія" не визнається. Це частина Греції. Треба, на його переконання, боротися проти тих, хто насправді нам загрожує, хто нас зневажає – і не тільки в історичному, а й в сучасному полі.

Якщо взяти Львівщину, Холмщину і більший відрізок часу – не 1943-1945 роки, а по 1947 рік, то українців було знищено поляками в багато разів більше. Тому геноцид був і з протилежного боку. Однак ухвалювати Україні таку заяву не треба, оскільки це гратиме на руку Москві. В той же час Польща своє рішення про геноцид компенсувала тим, що підтримувала Україну. Зокрема, у протистоянні з Росією.

Варшава не збирається знаходити спільну мову з Москвою, і це для нас дуже важливо. Поляки масово дискредитують Росію в Євросоюзі. Варшава заявляє, що буде не просто адвокатом і промоутером України в ЄС, а наполягатиме на вступі нашої держави в цю організацію. У Польща влада йде вперед, але її голова повернута назад, звідси ця риторика про Волинь. Але вони роблять для нас багато корисного.

Які б рішення не ухвалював польський сейм, ми вважаємо що це певна інфантильність і ставимося до цього скептично. Але ми залишаємо за собою позицію: це була жахлива подія, братовбивча війна. Сумно, що це було допущено. Ми переконанні: всі, хто підняв руку на життя іншої людини – злочинці. Ми пробачаємо і просимо пробачення. Не відмовляємося від своєї вини, але і не знімаємо вини з тої сторони.

Читайте також: Польща відреагувала на звинувачення України щодо геноциду

Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук