Дамба, яку звели в руслі Північно-Кримського каналу на шляху дніпровської води два роки тому – тимчасова, а потрібна капітальна. І не лише для того, щоб зупинити потік води на півострів, а й для того, аби тримати її на рівні, необхідному для зрошування у двох районах Херсонщини.
Минулого року для зведення тепер уже капітальної конструкції уряд відшукав 53 мільйони гривень. Одеська дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Держводагенства замовила спорудження дамби зі спеціальним пристроєм для обліку води.
Термін, передбачений на будівництво, практично вичерпано. При цьому, дивлячись на цю, свого роду, хвіртку в полі, можна переконатись – до повного завершення робіт ще далеко.
Та є ще важливіше питання, яке досі залишається без чіткої відповіді: навіщо будівельна документація недобудованої греблі передбачає не лише два шлюзи для скидання води, але й вузол для її обліку – ультразвуковий лічильник? Офіційно запевняють, що ці елементи потрібні для аварійних скидів води і обліку водного ресурсу, який відпускають херсонським аграріям.
А якщо уявити собі такий "технічний" скид, дніпровській воді нікуди буде подітись, окрім як текти до кримської, анексованої частини Північно-Кримського каналу.
Тож наміри відновити водопостачання до Криму – не такі й примарні.
Особливо зважаючи на те, що уряд Арсенія Яценюка розглядав можливість створення акціонерного товариства на базі майнового комплексу Північно-Кримського каналу, включаючи його кримську частину. Саме про це йшлося у дорученні українського прем’єра від 8 травня 2014 року.
Колишній в.о. заступника голови Адміністрації президента Андрій Сенченко каже, що так водну артерію можна передати у концесію третій особі, а вже вона укладе угоду з незаконною владою Криму.
Державному підприємству, яким є канал, це заборонено, а от акціонерне товариство легко провернуло б таку операцію. Чіткої державної політики щодо господарських відносин із окупованим Кримом досі так і не сформовано. Ганебний контракт на постачання електроенергії з так званим "Кримським федеральним округом" не продовжили лише під тиском громадської блокади Криму.
Останні надії Росії пролонгувати угоду впали разом із опорами ліній електропередач. Можливо, новий уряд швидше зорієнтується, що для нього важливіше – послідовний захист державних інтересів чи потоки – водні і грошові.
Дивіться також: Земельні махінації під носом: хто насправді буде будуватися під історичним будинком у Києві