Якість і смак хмільного напою визначають технології його виробництва, місцевість, де пиво зварене, та усталені віками традиції. Ще далекого 1290-го року в Нюрнбергу ухвалили спеціальний документ, який зобов’язував варити пиво виключно з ячменю. На цьому, до речі, наполягли місцеві броварі.
Два століття потому все ті ж баварці прийняли знаменитий Закон про чистоту пива. У документі чітко прописали, що варити народний напій потрібно з ячменю, хмелю, дріжджів та води.
З того часу принципово нічого не змінилося: баварці й сьогодні залишаються законодавцями пивної моди. Кожен третій пивзавод світу розташований у Баварії, а ячмінь і досі є "королем" серед злаків у процесі виготовлення пива.
Неповторність хмільного напою визначають смакові відтінки. Наприклад вода, яка відрізняється за вмістом мінералів та заліза. Вода гірського походження, яку використовує одна з найстаріших пивоварень України – Калуський бровар, завдяки своїм природним властивостям пом’якшує солодово-хмільний смак.
Читайте також: Історія пива: з чого варили напій найдревніші народи
Нюанси криються і в традиціях: процес бродіння та добродження відбувається у пивних підвалах. Їх збудували ще за часів Австро-Угорщини. Триває процес бродіння від 25 до 60 днів, залежно від сорту пива. До слова, жителі Калуша варять його з власного солоду, досі його подрібнює старенький австрійський млин.