Після тривалих років навчання, постійних змін місця роботи та проживання, Довженко переїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії. Першою спробою став фільм “Ягідка кохання”, з комедійний характером, але Олександр Петрович ніколи не зараховував його до свого творчого доробку.
Своїм дебютом у кінематографічному житті сам він вважає стрічку “Сумка дипкур’єра”. Довженко завжди мріяв про національне кіно, наближення його естетики до народного мистецтва.
1928 року він знімає фільм “Звенигора” — історію українського народу. Сьогодні стрічка вважається справжнім скарбом українського кінематографу.
У 1930 році на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — “Земля”. Після якого геній Довженка визнають не тільки в Україні та інших радянських країнах, але й і у всьому світі. Сповнений творчих планів, видатний класик раптово помирає у ніч на 25 листопада 1956 року. Завершувала його незакінчені роботи “Поему про море” та “Зачарована Десна” його дружина — Юлія Солнцева.