Представники лівих сил, за звичкою, розпочали першотравень з покладання квітів Леніну. Найбільший і найчервоніший букет до ніг Володимира Ілліча приніс незмінний лідер КПУ Петро Симоненко. Він переконаний, 1 травня - гарна нагода об’єднати бідних у боротьбі проти багатих.

Петро Симоненко (лідер КПУ): “Бідна частина найманих працівників не об’єднані у боротьбі за власні інтереси. Потужний капітал об’єднав все те, що у нього є сьогодні для того, щоб їхня влада була і захищала їхні інтереси”.

Зрештою ліві вишикувалися в колону і пройшли Хрещатиком від Бесарабки до Майдану Незалежності. По дорозі ж головний комуніст країни закликав своїх прихильників боротися за справжнє.

Та за які саме цінності боротися - кожен розуміє по-своєму. Адже знання про комунізм, Леніна і Першотравень в українців різні.

Іван Царський (учасник першотравневої ходи): “Це міжнародне свято, і це свято було величчю радянської країни. Ми виросли і виховувалися в радянській країні”.

Ігор Джемисюк (учасник першотравневої ходи): “День пам’яті про Володимира Ілліча Лєніна. Він був великим полководцем. Багато зробив для Радянського Союзу”.

До червоної колони, що рухалася Хрещатиком, долучилися і профспілки. Адже, кажуть, нині - їх професійне свято.

Ніна Георгіївна (учасниця першотравневої ходи): “Завжди мені подобався веселий натовп з червоними знаменами, з квітами, з маками. Взагалі, все кольорове, радісне”.

Окрім садівників не прийшли ще й націоналісти, які, ніби-то, обіцяли зірвати Червоний мітинг.

Олексій Тинянко (учасник першотравневого параду): “Свято солідарності українського народу, не тільки українського, але й радянського народу. А от олігархів вони не святкують і не признають. Націоналісти також не признають”.

Під час мітингу на Майдані Незалежності об’єднані ліві та профспілкові сили схвалили резолюцію, адресовану нинішній владі. В документі вимагали виконати усі передвиборчі обіцянки.