Людмила Вербицька події того часу згадує особливо натхенно, адже усі 3 тижні революції провела на Майдані. Каже, увесь час молилась за Україну, і намагалася допомагати революціонерам з інших міст.
“Вони були втішені, вони раділи, вони дякували весь час, була подяка. І був такий момент, коли біля Верховної Ради стояв дідусь, йому було 85 років, і це був незабутній момент коли він розплакався”, - згадує учасниця "Помаранчевої революції" Людмила Вербицька.
Для Олени та Дмитра революція стала переламним моментом не тільки суспільно-політичного, а й особистого життя. Тоді під стінами Верховної Ради вони познайомились, а згодом побралися. У переддень п’ятої річниці “Помаранчевої революції” народили сина Ростислава.
“Для мене листопад місяць завжди був найгіршим місяцем в житті, аж до того, коли трапилась, по-перше, “Помаранчева революція”, а по-друге, у нас День народження дитини припадає теж на листопад, тому тепер я можу сказати, що це один з місяців, які я чекаю найбільше”, - учасники "помаранчевої революції"
Офіційно святкувати іменини “Помаранчевої революції” (чи то пак День свободи) нинішня влада відмовилась. Мовляв, відгонить радянщиною. А сам засновник свята Віктор Ющенко привітав українців лише за посередництва свого особистого сайту.
Утім, 22 листопада на Майдані тихо не було. За іронією долі рівно через 6 років тут знову мітинги. Цього разу проти ухваленого Податкового кодексу. Сьогоднішні протестувальники добре пам’ятають революцію.
“Кожен вечір дивилася трансляцію з Майдану і кожного вечора плакала, тому що мені дуже хотілося бути тут з людьми. На Майдан прийшла і День свободи святкувати до 10 вечора сподіваюся тут буду”, - каже учасниця акції протесту Наталя.
“Помаранчева революція” триває і досі, вважає політолог Вадим Карасьов. Він впевнений - 6 років тому був запущений механізм, який працює і зараз.
“Люди розчаровуються, але революційний історичний процес далі діє. “Помаранчева революція 2004” це незавершальний і незавершений проект”, - вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Відтак, каже політолог, якщо люди знову вирішують проблеми за допомогою протестів, владі, яка й так взяла реванш за програні у 2004-му вибори, більше варто прагнути компромісу.