23 депутати залишили Київраду за шість років: чому виборці не відкликали жодного
За 6 років роботи Київради повноваження припинили 23 депутати, однак жодного з них не відкликали за ініціативою виборців. Навіть якщо кияни зберуть необхідні підписи, остаточне рішення залишається за політичною партією.
У громадській ініціативі "Голка" вважають, що така система обмежує вплив громади на обраних представників.
Чому депутати залишали Київраду?
П'ятеро депутатів відмовилися від мандатів ще на початку каденції, 12 склали їх за власним бажанням, трьох відкликали партії. Ще троє депутатів померли або загинули.
Серед них – колишній мер Києва Олександр Омельченко, який помер через ускладнення після COVID-19, депутат від ОПЗЖ Сергій Мамоян, який загинув у ДТП, та представник "Європейської солідарності" Сергій Ільницький, який загинув, захищаючи Україну.
За шість років політичні партії скористалися правом відкликати депутатів чотири рази. Два випадки були пов'язані з корупційними скандалами.
Зокрема, "Слуга народу" відкликала Владислава Трубіцина після його виїзду за кордон на тлі корупційного розслідування. УДАР ухвалив рішення про відкликання голови земельної комісії Михайла Терентьєва після операції НАБУ "Чисте місто". Однак той зберіг мандат завдяки судовій ухвалі про забезпечення позову. Попри це, Київрада вже понад рік не ухвалює рішення про його звільнення з посади голови комісії.
Ще два відкликання відбулися з інших причин. "Батьківщина" відкликала Михайла Ковальчука після його заяви про нібито відсутність юридичної сили в мобілізації. "Європейська солідарність" ухвалила рішення щодо Володимира Левіна, пояснивши його порушенням спільно виробленої позиції фракції.
Чому виборці не можуть самостійно відкликати депутатів?
Законодавство дозволяє виборцям ініціювати процедуру відкликання депутата місцевої ради. Для цього в Києві потрібно зібрати близько 4 тисяч підписів. Однак навіть після збору підписів остаточне рішення залишається за політичною партією.
Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів вважає, що така система обмежує вплив киян на обраних представників.
Ми маємо парадоксальну ситуацію: кияни обирають депутатів, але фактично не можуть мати на них прямий вплив для захисту інтересів столиці,
– зазначила вона.
За словами Федорів, громада повинна мати можливість самостійно відкликати своїх представників без дозволу партій. Водночас виборці мають отримати інструменти для блокування партійних рішень про відкликання депутатів, яким вони довіряють.
У "Голці" також звернули увагу на недоліки Виборчого кодексу, які вплинули на результати місцевих виборів. За задумом системи відкритих списків, виборці мали визначати не лише підтримку партій, а й те, хто саме з кандидатів отримає мандат.
Однак у Києві для просування в партійному списку завдяки персональним голосам кандидат мав набрати 25% виборчої квоти – майже 1 200 голосів. Натомість при порозі в 5% для цього вистачило б близько 240 голосів.
Через високий поріг персональні голоси лише в окремих випадках могли змінити порядок кандидатів у списках. У результаті вирішальну роль у розподілі мандатів зберігало партійне керівництво.
Нагадаємо, 17 жовтня біля будівлі Київської міської державної адміністрації відбувся мітинг із вимогою відставки мера Києва Віталія Кличка. До акції долучилися кілька сотень людей, незадоволених підготовкою столиці до зими та роботою міської влади.
Серед причин протесту також називають незаконні забудови, руйнування історичних будівель і можливе підвищення тарифів на громадський транспорт. Представник руху "Народна ініціатива" Віталій Дудін заявив, що влада має діяти в інтересах більшості киян, а не великого бізнесу.
Окреме обурення протестувальників викликали нещодавній транспортний колапс у столиці та зупинка роботи метро через знеструмлення.