Головне невдоволення грузинів викликала неспроможність президента Шеварнадзе врегулювати проблемне питання двох бунтівних регіонів - Абхазії та Південної Осетії. До того ж Шеварнадзе, який керував Грузією з початку здобуття незалежності, відмовлявся проводити в країні реформи.
Останньою краплею, яка переповнила чашу народного терпіння, стала фальсифікація результатів парламентських виборів. Михайло Саакашвілі - головний опонент Шеварнадзе - на чолі зі своїми прихильниками захопив будівлю парламенту.
В руках протестувальники тримали троянди - що і дало назву мирній революції.
Шеварнадзе не залишалося нічого іншого, як зректися влади та виїхати з країни. На перевиборах глави держави впевнену перемогу здобув Саакашвілі.
Прийшовши до влади, новий президент запустив безпрецедентну програму реформ. За дуже короткий час Саакашвілі вдалося здолати корупцію у силових структурах та покращити добробут населення.
Проте провальна серпнева війна у 2008 році та низка зовнішньополітичних промахів призвели до того, що у 2013 році політсила Саакашвілі залишилася в меншості. А сам президент був змушений віддати владу своїм політичним суперникам.