Після голоду та війни тільки но люди почали відроджувати господарства, тому до останнього відмовлялись кидати свої хати. Найважче було літнім людям – вони плакали та не хотіли віддавати своїх хат.
Читайте також: Не будьте носіями міфів про 1 травня і "мір, труд, май", бо жахіття може повторитись
Петро Компанієць – один з тих, чиє село затопило Кременчуцьке водосховище. Коли наказали переселятися – він був 16-річним хлопчаком. Батько загинув на війні, тому з матір’ю та малими братами самі будували нову хату.
Петро Компанієць, рідне село якого, затопило водосховище
Всіх жителів села Сагунівка переселили із зони затоплення, і навіть зберегли стару назву.
84-річна Анастасія Нагнійна також родом звідти. Стару хату не переносили, була глиняна, тому з чоловіком та його батьками самі будували новий дім.
84-річна Анастасія Нагнійна теж втратила рідну хату
У народному музеї Сагунівки можна побачити макет їх зруйнованованого села. На зменшеній моделі кожна хата розташована, як і колись, а також поряд село Ломовате.
Жителі Сагунівки згадують минуле: дивіться відео
Нову Сагунівку будували всією громадою – хати складали та мазали гуртом. Людям тоді виплатили компенсації, однак цих грошей на нові будинки не вистачало, тож люди докладали свої.
Вони працювали, а потім йшли додому, а йти треба було від 5 до 8 кілометрів. Після того, як люди ввечері переробили всі домашні справи, вони знову йшли працювати біля своїх хат. Проте вони були дружніми, ніхто нікого не залишав наодинці із цим перселенням, бо толокою будували хати,
– зазначила завідувачка народного музею Сагунівки Ніна Кононенко.
Через створення Кременчуцького водосховища на Черкащині така доля чекала ще 30 сіл.
Амбіції радянської влади
Гідроелектростанція була потрібна, але фахівці переконують: територію затоплення можна було зменшити вдвічі, але проектувальники цього не зробили.
Кременчуцька ГЕС
"Безумовно це робилося поспіхом, що там проектувальники, що у нас тут. Була ця "штурмівщина", бажання негайно відрапортувати, взяти план, чи то перенести села. Вигравали пів року ті, які там нічого не вирішували, але закладали бомбу сповільненої дії", – наголосив завідувач кафедри Черкаського національного університету Анатолій Морозов.
Будівництвом Кременчуцького водосховища назавжди затопили сотні гектарів орних земель, відселили дві сотні сіл, а 150 тисяч їхніх жителів стали переселенцями.