Нацисти вперто не бажали здаватися СРСР. Німецьке командування зосередило всі зусилля на тому, щоб якомога більше німецьких частин здалися військам коаліції, а не Червоній армії.
2 травня після вкрай кривавих та виснажливих двотижневих боїв було взято Берлін. Організований опір німців припинився, втім, на півдні Німеччини залишалася велика група армій "Центр" та "Південь".
Після домовленостей було вирішено негайно підписати Акт про капітуляцію. 7-го травня в Реймсі свої підписи під документом поставили Генерал Йодль та західні союзники. Проте інформацію про це на категоричну вимогу радянської сторони вирішили не оприлюднювати. Адже Сталін не хотів, щоб світ дізнався, що нацисти капітулювали перед Заходом.
Читайте також:Уся правда про внесок України у перемогу над нацизмом
Тому 7-го травня було підписано першу частину акту, а 8-го, о 23-й за місцевим часом – другу. Так як в Москві тоді вже було 9 травня, тому офіційною датою капітуляції вважається саме ця дата.
Прийняв капітуляцію маршал Жуков та заступник головнокомандувача коаліційними силами – Теддер. Згідно з капітуляцією, усі боєздатні німецькі частини мали скласти зброю та здатися в полон. Втім, окремі бойові дії продовжувалися до 15-го травня.
Німеччину розділили на 4 окупаційні зони: радянську, американську, британську та французьку. Усі військовополонені поміщалися у табори тимчасового утримання, їхню подальшу долю повинні були визначити суди. Проте Друга світова війна не закінчилася з капітуляції Німеччини. Японія опиралася аж до 2-го вересня 1945 року, коли все ж була змушена скласти зброю.