Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Як російський "Африканський корпус" зазнає провалу?
Підрозділи російської структури зосереджені переважно на інструкторських та охоронних завданнях. Вони виявилися абсолютно не готовими до ведення асиметричних бойових дій проти численних повстанських угруповань.
Командування угруповання через складну вертикаль управління надто повільно ухвалює рішення на місцях. Будь-які оперативні кроки вимагають узгодження з Москвою, що призводить до втрати ініціативи під час раптових атак.
Така затримка у реагуванні вже спричинила втрату стратегічних об'єктів і значних територій, зокрема в Малі. На початку липня 2026 року місцеві повстанці влаштували успішну засідку для росіян та урядових сил, завдавши їм відчутних втрат у живій силі й техніці.
Провали найманців викликали серйозне невдоволення підконтрольних Кремлю урядів Малі та Буркіна-Фасо. Місцеві ватажки змушені оплачувати утримання російських контингентів зі власних обмежених бюджетів.
Оплата послуг відбувається за гібридною схемою, яка поєднує офіційні міжурядові розрахунки та тіньові фінансові потоки. Натомість Міністерство оборони РФ отримує прямий доступ до родовищ корисних копалин у регіоні.
Попри низьку ефективність, Кремль постачає африканському контингенту новітню бронетехніку, яку часто не отримують російські війська на фронті. На озброєнні найманців з'явилися БМП-3, БТР-82А, бронеавтомобілі "Тигр" з модулем "Арбалет" та броньовані вантажівки УРАЛ.
Щоб компенсувати втрати, командування активізувало набір особового складу. З початку 2026 року чисельність підрозділів за межами Росії зросла на 1,5 тисячі осіб і сягнула 6 180 осіб станом на липень.
Крім цього, контингенти згаданого формування вже розгорнули у семи нових країнах, серед яких Того, Мадагаскар, Сейшели, Гана, Зімбабве, Мозамбік та Шрі-Ланка.
Нагадаємо, окрім військової підтримки місцевих режимів, Москва веде постійну інформаційну війну за вплив на думки жителів Африки.