Як Україна визначає походження зерна?

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький розповів в інтерв'ю DW, що Україна розробила систему перевірки походження зерна, яке могло бути вивезене з тимчасово окупованих територій. Для цього використовують лабораторні аналізи та спеціальну базу зразків, створену у співпраці з міжнародними партнерами.

Дивіться також Україна подала заяву до поліції Ізраїлю на компанію, що купувала викрадену росіянами пшеницю

За його словами, у межах спільного проєкту з Великою Британією та Литвою було сформовано базу зразків зерна з окупованих регіонів.

Зразки зберігаються у державному насіннєвому банку та містять унікальні маркери, пов'язані з кліматичними умовами, типами ґрунтів та іншими характеристиками місця вирощування.

Google Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій,
– пояснив Висоцький.

Така система фактично створює своєрідний «генетичний паспорт» зерна, що дає змогу порівнювати походження продукції з еталонними зразками.

Лабораторія у Литві та перевірка змішаних партій

Технологію та обладнання для перевірок Україна отримала від Великої Британії після підписання відповідного меморандуму. Безпосередньо лабораторія працює у Литві, що також має важливе значення для контролю логістики та морських поставок.

Як пояснив Висоцький, для аналізу необхідний лише зразок зерна. Після цього його характеристики співставляють із базою даних.

На сьогодні ми маємо лабораторні спроможності та маркери, які дозволяють здійснювати таке співставлення. Що нам потрібно для аналізу – це зразок,
– зазначив посадовець.

Система здатна виявляти навіть випадки змішування зерна різного походження. За словами Висоцького, якщо частка продукції з окупованих територій перевищує 10%, технологія зазвичай фіксує це.

Водночас спроби приховати походження через змішування не завжди мають економічний сенс, адже такі операції є складними та витратними.

Супутники допомагають відстежувати маршрути

Окрім лабораторних досліджень, Україна використовує супутниковий моніторинг. Зокрема, увагу приділяють маршрутам транспортування та портам завантаження зерна.

Якщо продукцію відвантажують через порти Криму, Бердянська чи Маріуполя, це може свідчити про її можливе походження з окупованих територій. Саме поєднання лабораторної та супутникової інформації дає змогу формувати більш повну картину.

За словами Висоцького, таких перевірок поки небагато – йдеться про кілька десятків випадків, однак кожен із них має значний міжнародний резонанс. Ініціаторами перевірок можуть бути українські правоохоронні органи, міжнародні партнери або сертифікаційні структури.

Посадовець також наголосив, що Росія продовжує вивозити українське зерно, хоча зараз робить це менш відкрито, ніж на початку повномасштабної війни. Україна паралельно співпрацює з Ізраїлем у перевірці суден із зерновими вантажами, походження яких викликає питання, а відповідні розслідування ще тривають.

Росія звинуватила ізраїльську фірму, яка не прийняла крадене зерно, що та піддалася Україні

Росіяни, які викрадають зерно з окупованих територій України мають нахабство звинувачувати тих, хто співпрацює з Україною і відмовляється приймати вкрадене зерно.

  • Росія звинуватила Ізраїль у поступках Україні після відмови прийняти партію зерна, яке Київ вважає вивезеним з окупованих територій.

  • Україна та Ізраїль можуть підписати меморандум про співпрацю для запобігання ввезенню незаконно вивезеного зерна з окупованих регіонів.

Передбачається, що українська сторона братиме участь у перевірці суден із зерном, які прямують до Ізраїлю, щоб підтвердити відсутність походження вантажу з окупованих Росією регіонів України.