Масові втрати поголів'я та руйнування господарств
Повномасштабна війна суттєво вдарила по тваринництву Харківщини, повідомляє "Суспільне". Підприємства змушені працювати в умовах постійної небезпеки – обстрілів, руйнування інфраструктури та загибелі тварин.
Дивіться також Менше корів – більше виробництва: як змінюється ринок свіжої молочної продукції
За офіційними даними, з початку вторгнення в області загинуло понад 80 тисяч свиней і більш як 12 тисяч голів великої рогатої худоби. У підсумку загальне скорочення поголів'я становить майже половину: чисельність ВРХ зменшилася на 41,6%, а свиней – на 49,7% у порівнянні з довоєнним періодом.
Окрім втрат тварин, галузь зазнала серйозних інфраструктурних руйнувань. Із близько 160 господарств, які працювали до війни, нині функціонують лише приблизно 96 – 97. Решта або знищені, або опинилися в окупації чи зоні активних бойових дій.
Знищені ферми та залежність від імпорту
Окремі підприємства зазнали прицільних атак. Зокрема, по свинарських комплексах наносилися десятки ударів безпілотниками, що призводило до втрати як виробничих потужностей, так і значної частини поголів'я.
Є випадки, коли господарства втрачали понад тисячу тварин за раз, а на деяких підприємствах – до десятків тисяч свиней. Такі втрати суттєво вплинули на здатність регіону самостійно забезпечувати населення продукцією.
Наразі внутрішнє виробництво покриває лише близько 40% потреб Харківської області. Ситуацію ускладнює і те, що частина сучасних тваринницьких комплексів залишилася на окупованих територіях, а їхній стан залишається невідомим.
Фермери просять включити вживану техніку до програми підтримки прифронтових територій
Аграрії закликають переглянути державну програму компенсації, щоб включити підтримку вживаної техніки для прифронтових територій.
Уряд оновив правила компенсації, дозволивши відшкодування до 40% вартості техніки для господарств у зонах бойових дій.
Фермери наполягають, що така підтримка повинна поширюватися не лише на українські машини, а й на імпортну техніку. Це дозволить аграріям швидше реагувати на виклики та забезпечити стабільність виробництва навіть в умовах війни.