ЄС може змінити правила для сої
Українські виробники сої висловили занепокоєння через пропозицію Європейської комісії віднести сою до сировини з високим ризиком непрямих змін землекористування (high ILUC-risk) у межах Директиви ЄС щодо відновлюваної енергії (RED). Свою позицію аграрний сектор виклав у документі, підготовленому "Українським клубом аграрного бізнесу" (UCAB) та адресованому європейським інституціям.
Дивіться також Бразилія завалила ринок дешевою соєвою олією: що сталося
У галузі переконані, що запропоновані зміни можуть негативно вплинути не лише на українське сільське господарство, а й на ринок рослинного білка та продовольчу безпеку самого Євросоюзу.
За оцінками UCAB, зміни до Регламенту ЄС 2019/807 передбачатимуть нові вимоги до сертифікації на відповідність низькому ILUC-ризику. Для виробників та переробників це означатиме додаткове адміністративне та фінансове навантаження, що особливо складно в умовах війни, логістичних проблем та зростання виробничих витрат.
Чому українські аграрії виступають проти
В аграрній спільноті наголошують, що українська соя вже відповідає високим європейським стандартам простежуваності та сталого виробництва.
Крім того, Україна офіційно має статус країни з низьким ризиком відповідно до європейського регламенту щодо запобігання знелісненню (EUDR). Тому, на думку UCAB, додаткове віднесення сої до високого ILUC-ризику лише дублюватиме чинні правила та створюватиме необґрунтовані перешкоди для експортерів.
Україна залишається найбільшим виробником сої в Європі. У 2025 році виробництво культури оцінюють у 5,6–5,7 мільйона тонн. Водночас українська соєва продукція відіграє важливу роль для ринку ЄС: частка України в імпорті соєвої олії Євросоюзу вже сягнула 66%, а 43% українського експорту соєвої олії спрямовується саме до країн блоку.
Які ризики бачать для ринку ЄС
Представники агросектору зазначають, що українська соя є стратегічною альтернативою імпорту з регіонів із підвищеними екологічними ризиками. Вона не є генетично модифікованою, має повну простежуваність та не пов'язана з вирубуванням лісів.
Водночас запропонований підхід, як вважають у галузі, може суперечити ключовим цілям Європейського Союзу – зміцненню білкової та продовольчої автономії, підтримці власного ринку рослинних білків та спрощенню регуляторних процедур.
Українські аграрії закликають Європейський парламент і Раду ЄС не підтримувати проєкт у нинішній редакції. Також вони наголошують, що Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС повинна розглядатися як європейський постачальник сої під час формування майбутніх правил для сталих біопалив і ринку рослинних олій.
Кабмін спростив правила для аграріїв: як тепер працюватиме експорт сої та ріпаку
Українські агровиробники та кооперативи отримають спрощений механізм підтвердження права на звільнення від експортного мита для сої та ріпаку. Уряд вирішив автоматизувати процедуру через Державний аграрний реєстр та прибрати частину бюрократичних вимог.
Раніше, відповідно до урядової постанови від грудня 2025 року, Мінекономіки проводило щомісячний моніторинг експорту, а відповідність між експортованими та фактично вирощеними обсягами підтверджувалася висновками Торгово-промислової палати. У разі невідповідностей такі документи могли анулюватися.
Новий підхід, як наголошують в уряді, має зберегти контроль за походженням продукції та гарантувати, що звільнення від експортного мита отримуватиме лише власно вирощена продукція.