Аби приготувати духмяні буханці потрібна доба. Саме стільки часу минає від заквашування, бродіння та випікання хліба. Готують органічний хліб зі звичайних інгредієнтів: води, борошна, солі та закваски.
Сировина, з якої готують такий хліб, має бути також органічного походження. Приміром пшениця, яку вирощували без синтетичних добрив, пестицидів, гербіцидів. Або ж молоко від корови, яка не бачила гормонів росту і паслась на чистих луках. По суті, так як було 100 років тому.
У Європі це нині дуже модно. Там органічний рух щороку набирає популярності, адже люди зрозуміли — треба дбати про своє здоров'я та довкілля. Тож європейці готові навіть платити дорожче за органічні продукти. Коштують вони на 20 % більше, а то й перевищують вартість звичайних харчів у рази.
Українські селяни готові перейти на органічне виробництво. Вони вже вирощують овочі та городину, яку здебільшого продають до ЄС. Окрім того, органічне землеробство, на відміну від інтенсивного, не шкодить довкіллю.
Науковці вже б'ють на сполох: аміачна селітра, фтор, якими удобрюють ґрунти руйнують все живе. Через таке господарювання шар гумусу вже став вдвічі тоншим. Відтак, загроза втратити основне багатство — родючі чорноземи стає реальністю.
В Європі це вже усвідомили, у нас тільки починають. Утім навіть цього року, який видався непростим для українських аграріїв, частка органічного виробництва зросла на третину. Так, у цій пекарні вже роблять до 10 сортів органічного хліба.
Пекарі тепер розмірковують над тим, аби випікати ще й солодку випічку, булочки. Шукають постачальників органічних інгредієнтів — адже уся сировина має бути сертифікована.
А поки що пекарня постачає свій хліб у магазини Києва. Утім попит на органіку є і в інших регіонах. Бракує лише виробників цієї продукції.