Вони вважають, що цим документом будуть "узаконені" репресивні методи щодо учасників мітингів і демонстрацій, повідомляє Німецька хвиля. У другому читанні законопроект слухатиметься 17 червня.
Згідно з цим документом, має бути встановлено 4-денний термін повідомлення про зібрання, хоча, за Конституцією, конкретний термін не визначено. Також ускладнюється процедура подачі заявки на проведення мітингу, а організатори повинні довести, що вони — громадяни України або перебувають у країні на законних підставах. У законопроекті не встановлено відповідальності представників влади і правоохоронців за перешкоджання реалізації права на мирні зібрання.
Ініціатором цього законопроекту була Юлія Тимошенко за свого прем’єрства. Коли документ розглядався в першому читанні, Партія регіонів була ще в опозиції і виступила проти цього законопроекту.
Нині політична ситуація змінилася, і тепер і БЮТ, і "регіонали" можуть дружно проголосувати за позбавлення людей права на мирні зібрання, вважає голова громадської організації Інститут "Республіка" Володимир Чемерис.
"Помаранчеві" ініціювали цей законопроект, бо самі прийшли до влади на хвилі мирних зібрань і розуміли небезпеку цього. Тепер "біло-блакитні", прийшовши до влади, так само розуміють, що головна небезпека для них полягає в тому, що люди можуть самоорганізуватися і висловлювати свої потреби в такий спосіб", — наголосив Чемерис.
Нині громадські активісти збирають підписи, аби розгляд документу депутати перенесли, провели парламентські слухання та дочекалися висновків Венеціанської комісії про мирні зібрання в Україні.
За словами Чемериса, якщо законопроект таки ухвалять, українська громадськість мітингуватиме, домагатиметься президентського вето та звернеться до Конституційного суду і міжнародних організацій за захистом.