Андрію Гаррюсу, якого окупанти незаконно тримають у СІЗО, загрожує довічне

Гаррюса тримають у СІЗО №5. Про це повідомила омбудсменка з прав людини Людмила Денісова.

Важливо Після перенесених тортур: стан політв'язня В'ячеслава Засипки – критичний

До 2014 року чоловік жив у селищі міського типу Кринична, що у Донецькій області. Після окупації він виїхав на Дніпропетровщину. Там Гаррюс одружився та намагався знайти роботу. Проте згодом вирішив повернутися до рідного селища. ️

Як окупанти затримували Гаррюса

11 грудня 2018 року зник зв'язок з Андрієм. Наступного дня до його будинку увірвались силовики, з ними був і чоловік. Виглядав він виснаженим, ледь говорив та мав очевидні побої на тілі.

Крім того, вагітну дружину Андрія та сина окупанти закрили на другому поверсі, речі перевернули, а самого чоловіка вивезли у невідомому напрямку. ️До речі, через 5 днів дружина Андрія, втікаючи з окупованих територій, почала народжувати прямо у потязі. ️

Що приписують українцю

Лише через кілька тижнів вдалось з'ясувати, що Андрій перебуває у донецькому СІЗО №5. ️Окупанти звинувачують Гаррюса у нібито "підготовці диверсій".

Якщо маріонеткові "суди" визнають чоловіка "винним", йому загрожує довічне ув'язнення або смертна кара. ️

В українця є проблеми зі здоров'ям

Денісова наголосила, що Андрій має проблеми зі шлунково-кишковим трактом та хронічний гайморит. В умовах СІЗО хвороба постійно дає ускладнення.

Омбудсменка додала, що медичну допомогу чоловіку не надають. Ліки, які передають рідні, до нього не потрапляють.

Зверніть увагу! Раніше президент Володимир Зеленський зазначав, що в Росії та на окупованих територіях незаконно утримують 142 наших громадян.

Текст поста Людмили Денісової:

33-річному громадянину України Андрію Гаррюсу, який незаконно утримується у СІЗО-5 м. Донецька, загрожує найвища міра покарання.

До 2014 року Андрій мешкав у селищі міського типу Кринична, що входить до складу Макіївки Донецької області. З початком тимчасової окупації виїхав до Дніпропетровської області: там одружився та намагався знайти роботу. Але згодом вирішив повернутися до рідного селища.

Зв’язок з Андрієм зник 11 грудня 2018 року, а наступного дня до його будинку увірвалася "штурмова група" для обшуку. Разом з ними був Андрій. Виглядав він виснаженим, ледь говорив та мав очевидні побої на тілі. Вагітну дружину та сина закрили на другому поверсі, речі перевернули, а його вивезли у невідомому напрямку.

За п’ять днів після цих подій Андрій вдруге став батьком: його дружина, втікаючи з ОРДО, почала народжувати прямо у потязі.

З’ясувати, що Андрій перебуває у донецькому СІЗО №5 рідним вдалося лише через кілька тижнів.

Представники окупаційної адміністрації звинувачують Андрія Гаррюса у нібито "підготовці диверсій". У разі визнання так званими "судами" чоловіка винним – йому може загрожувати найвища міра покарання: довічне ув’язнення або смертна кара.

Андрій має проблеми зі шлунково-кишковим трактом та хронічний гайморит, який в умовах СІЗО постійно дає ускладнення. Жодна медична допомога йому не надається. Ліки, які передають рідні, до нього не потрапляють.

Усі вищеназвані дії стосовно Андрія Гаррюса є порушеннями не лише українського законодавства, але і норм міжнародного права, в тому числі Женевських Конвенцій 1949 року про правила ведення війни, Додаткових протоколів до Женевських Конвенцій від 1977 року та Європейської Конвенції із захисту прав та основоположних свобод людини 1950 року.

Звертаюся до керівництва МКЧХ в Україні терміново здійснити візит до Андрія Гаррюса, сприяти його негайному звільненню.

Прошу координатора від ОБСЄ в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Шарлотту Реландер особисто втрутитись задля порушення питання про його звільнення.