Арабсько-єврейська війна: моторошні спроби терористів знищити Ізраїль

Перша світова війна закінчилася падінням імперій. На їхньому місці утворювались нові держави й прокладалися нові кордони. Єврейсько-арабський конфлікт у Палестині теж "заграв новими барвами". Вигнавши з цих територій Османську імперію, Святу Землю, у якості контрибуції взяли під свій контроль британці.

Важливо Туреччина відновила авіаудари по районах курдів у Сирії

Загострення конфлікту на Близькому Сході

Вигнавши з цих територій Османську імперію, Святу Землю, у якості контрибуції взяли під свій контроль британці. Протистояння у цій ділянці Близького Сходу загострилося на початку XX століття.

Тоді у світі набирали популярності ідеї самовизначення народів і створення національних держав. Арабські націоналісти боролися з євреями, а єврейські націоналісти воювали з арабами. Гранати прилітали і в сторону британців, яких обидві сторони конфлікту трактували за окупантів.

Протистояння на Близькому Сході / Графіка 24 каналу

Ситуація змінилась аж після Другої світової війни, коли Англія покинула територію Палестини. Держсекретар у справах британських колоній Артур Крич Джонс заявив, що уряд вирішив остаточно відмовитися від мандату. Протягом довгого часу Британія дала шанс на зростання єврейського народу і захищала інтереси арабів.

Аби уникнути непорозумінь у майбутньому, уряд доручив мені оголосити, що зараз планується якнайшвидший вихід британських сил та британської адміністрації із Палестини,
– наголосив він.

Щоб залагодити арабо-єврейський конфлікт, ООН пропонувала компромісний варіант, за принципом "ні вашим, ні нашим". Палестину пропонувалося розділити на 2 частини: одну для арабів, а іншу – для євреїв. Однак ісламським радикалам це рішення не підходило. Арабський світ відкидав будь-які аргументи існування юдейської країни посередині своїх кордонів.

Як євреї створили Ізраїль

Зважаючи на чисельну перевагу, лідери арабських країн, вирішили швидше покінчити з резолюціями і розв'язати питання силою. Миру на цих землях не було б і через те, що обидві сторони конфлікту вже мали бойові підрозділи готові кинутись в бій. Проте уже в 1948 році євреї оголосили про створення держави Ізраїль.

Арабський світ відкидав існування Ізраїлю / Графіка 24 каналу

Араби на це відповіли війною. Йорданія, Ліван, Сирія та Ірак об'єдналися навколо Єгипту, щоб розгромити юдеїв і ліквідувати їхню країну. Серед добровольців під прапорами арабської коаліції було багато студентів. Одним із них був майбутній лідер палестинських арабів – Ясір Арафат.

За його словами, він покинув школу й став членом молодої асоціації мусульман. "Ми тоді вирішили, що той, хто хоче на війну повинен спалити свої книги. Я був серед тих, хто спалив й долучився до Армії Священної Боротьби", – розповів Арафат.

Цікаво Таємниці "Ісламської Держави": як працює імперія терору

Сутички арабів з юдеями тривали до 1949 року. Перемогти ізраїльтян у війні виявилося неможливою задачею. Армії арабських країн були не скоординованими й не мали чіткого плану дій. Тому спроба повернути собі, як вони вважали, законні землі закінчилась для арабів втратою практично половини територій, які раніше ООН виділила для них.

Ясір Арафат покинув навчання, щоб піти на війну / Фото АР

Палестина поділилася по так званій зеленій лінії, яка згодом стала "осиним гніздом" для євреїв і рідною гаванню для терористів. Вони влаштовували рейди на ізраїльську територію, щоб помститися за програну війну.

Єдиним і безповоротним наслідком цієї боротьби стала гуманітарна криза – понад мільйон палестинців стали біженцями, які були змушені шукати притулку в Йорданії. Однак араби прагнули реваншу й підготувались до нової війни, а Ізраїль лихоманили загони диверсантів-терористів.

Рух за національне визволення Палестини

У 1959 році з'явилася воєнізована організація ФАТХ (Рух за національне визволення Палестини). За кілька років вона стане ще й політичною партією. Спочатку це був студентський рух, участь в якому брав і Ясір Арафат. Одним зі спонсорів був єгипетський президент Гамаль Абдель Насер.

Бажання Насера було зрозумілим: якщо він не може знищити Ізраїль ззовні, то це потрібно було зробити зсередини й у цьому йому допомогли палестинські біженці. ФАТХ боролися за незалежність і свободу палестинців, а тому на підтримку серед шукачів притулку можна було розраховувати на всі 100%.

Гамаль Абдель Насер спонсорував ФАТХ / Фото ТАСС

Народний фронт визволення Палестини ухвалив рішення створити палестинську гілку, що буде координуватись спільно з президентом Абделем Насером. Вона відповідала б єгипетській військовій стратегії. Фронт визволення домовився, що не буде проводити військових дій, які передчасно втягнуть Єгипет у війну з Ізраїлем, бо на той час країна не була готова.

Як працювала організація ФАТХ

Одним із головним завдань ФАТХ був контроль терористичних угрупувань в регіоні, зокрема бригада мучеників Аль-Аксу, Підрозділ 17, Танзім та інші. Під опікою арабських країн, організація отримувала фінансування, що допомагало платити терористам.

Читайте також Спільний парад Вермахту та Червоної Армії: чим насправді закінчилось падіння твердині в Бресті

Початковою метою організації було завдати Тель-Авіву якомога більше шкоди. ФАТХ використовували різні методи, зокрема палестинські угрупування не рідко використовували у своїх цілях дітей-смертників. За даними Amnesty International, вони вербували неповнолітніх дітей, які хотіли помститися за родичів чи друзів, вбитих ізраїльською армією.

Терористами-смертниками були навіть діти / Фото WordPress.com

На той час лідером арабського світу був Єгипет. Там були не лише найбільша армія та ресурси, а й амбіції Гамаля Абделя Насера, який підігрівав тему видавлення із арабського світу Ізраїлю. Цю країну він називав "чиряком". Єгипетський синайський півострів був раєм для бойовиків ФАТХ. Там були зброя, гроші, продукти й техніка.

Напади арабів на ізраїльтян вирізнялися особливою жорстокістю. Заручників вони не брали, а коли хтось із євреїв помирав, це використовували як пропаганду залякування, що так буде із кожним євреєм на палестинській землі. Водночас юдеї відповідали не менш жорстоко.

Зверніть увагу Від ліквідації терористів до пошуку людей: історії 5 знаменитих пошукових собак

За словами Гамаля Насера, у Єгипті в той період жило близько мільйона палестинських біженців, яких вигнали зі своєї країни. Він зауважив, що ізраїльтяни, які наголошували на приниженні своїх прав під час Другої світової війни, робили таке ж з арабами, тому їм доводилось тікати з Палестини.

У 1964 році Ліга арабських країн створила Організацію визволення Палестини. Водночас ФАТХ перетворювалася з терористичної організації у партію, яка мала відстоювати палестинців на міжнародній арені, а також шукати і об'єднувати для боротьби арабів по світу.

Нова хвиля протистояння

Однак у 1964 році почалася нова спроба знищити Ізраїль. Сили арабів більше, ніж удвічі перевищували сили ізраїльтян. Однак в кінцевому результаті різниця у кількості втрат серед військових була колосальною – майже тисяча в ізраїльтян і понад 10 тисяч в арабів.

В результаті блискавичної перемоги ізраїльтяни взяли під контроль нові території:

• Сектор Гази;
• Синайський півострів;
• Західний берег Йордану;
• місто Єрусалим і залишки храму.

Кількість арабських біженців з цих територій невпинно зростала. Як альтернативу поразці офіційних Арабських лідерів, почали набирати популярності радикали з ФАТХ і ОВП, які позиціонували себе останньою надією палестинців на відвоювання своїх земель. Як пояснив Ясір Арафат, поразка у 1967 році була дуже болючою, але стала стимулом працювати більше.

Ізраїльтяни захопили нові території / Графіка 24 каналу

У 1968 році з'явилася "Палестинська хартія" – документ, що декларує основні положення ОВП, регулює статус біженців і решту нюансів. Найголовніший його пункт, що викликав шквал критики і непорозумінь з боку ізраїльтян – узаконення стертя держави Ізраїль із обличчя землі.

ОВП взяли під свій контроль розповсюдження пропаганди і наклепів на країну-сусіда. Пропаганда проводилась в рамках всієї соціально-просвітницької структури, включно зі спортивними змаганнями і літніми таборами.

Читайте більше Росія показала "нестандартне маскування": як ворожа армія порушує норми міжнародного права

Усе це поширювалось через відеокліпи та шкільні підручники, в яких євреї та їхня віра представлені одвічним злом. Заперечувались законність існування держави Ізраїль, а боротьба з євреями та юдаїзмом є героїчною.

Війна аеропортів

У 1968 році ОВП і підконтрольні їй терористичні угрупування почали війну аеропортів. Терористи захоплювали літаки, особливо ізраїльських авіаліній. У ті часи, таких перевірок в аеропортах не було. Повітряний туризм тільки розвивався, тож ніхто і подумати не міг, що комусь в голову прийде влаштовувати теракти в таких місцях.

Араби цим скористалися. Вони викрадали повітряні судна ізраїльських компаній, зазвичай з сотнями пасажирів на борту. Вимог зазвичай було 2:

• або гроші;
• або визволення із тюрем палестинців.

Якщо умови не виконували, то найчастіше літак підривали. Водночас в середовищі палестинських арабів проростали політичні амбіції. Палестинці спробували "скинути" короля Йорданії. Мільйонна армія біженців була значною проблемою для невеликої Йорданії.

Хусейн ібн Талал був третім королем Йорданії / Фото з архіву

Вони провокували ізраїльтян, нападаючи на Західний берег Йордану. Сукупність проблем підштовхнула короля Хусейна ібн Талала вигнати палестинських арабів з країни силою.

Терористи створили угрупування "Чорний вересень"

Внаслідок подій в Йорданії 1970 та 1971 років народилося терористичне екстремістське угрупування "Чорний вересень". Саме ці бійці відповідальні за теракт на Мюнхенській Олімпіаді 1972 року. Дослідники вважають, що ця організація була під повним контролем ФАТХ і ОВП.

Йорданська армія розгромила палестинців і стала першою арабською країною, яка визнала ОВП терористами. Група Ясіра Арафата змушені були шукати собі притулок. Здатися на очах у мільйонів біженців означало би покласти край не тільки організації, а й надії на повернення своїх територій.

Актуально Знову приписують Україні: у Білорусі знайшли зброю й заявили про загрозу терактів

Революція мала продовжуватися, тому новим притулком став Ліван. У другій частині Конфліктів XS читайте про те, як підконтрольні ОВП угрупування перебили ізраїльських спортсменів. За їхніми словами, це були військові. Як тероризм переріс у дипломатичну боротьбу і чому арабо-ізраїльський конфлікт триває досі – вже незабаром на 24 каналі.