Кавалер ордена "За мужність": на війні поліг 32-річний артилерист Артем Коломієць
На Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець Артем Коломієць родом із Лисичанська Луганської області. Захисник служив у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді.
Про загибель захисника 31 липня повідомили у Луганській обласній державній адміністрації.
Що відомо про загиблого захисника?
Артем Коломієць народився 9 травня 1994 року в Лисичанську. Навчався у ліцеї № 8, після дев'ятого класу вступив до Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу, а згодом здобув вищу освіту у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за спеціальністю "Хімічні технології".
До початку повномасштабного вторгнення чоловік працював у ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання". Після початку великої війни у 2022 році він був змушений евакуюватися до Тернополя.
26 серпня 2022 року Артем Коломієць вступив до лав Сил оборони України. Він пройшов військову підготовку у Великій Британії та служив старшим солдатом артилерійського взводу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. За мужність і самовіддану службу військового нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Життя Артема Коломійця обірвалося 21 червня 2026 року поблизу селища Комишуваха на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання. Поховали захисника у Тернополі на Алеї Героїв.
Кого втратила Україна у війні проти Росії?
Захищаючи Україну, загинув бойовий медик Віталій Гакало. Йому було 24 роки – до 25-річчя він не дожив кілька днів. Віталій працював фельдшером екстреної допомоги, навчався у медуніверситеті та з початку повномасштабної війни рятував поранених. У 2022 році брав участь в евакуації захисників з "Азовсталі", був добровольцем ПДМШ і "Госпітальєрів", а згодом служив бойовим медиком у 67-й окремій механізованій бригаді.
На війні поліг 23-річний старший солдат Станіслав Солом'яний із Миколаївщини. Воїн народився 27 травня 2003 року та вступив до лав ЗСУ за контрактом у 2023 році. Він був командиром розвідувального відділення та командиром машини розвідувального взводу. Захисник загинув 24 липня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України.
Також за українську незалежність загинув Олексій Долгих. Захисник служив водієм штурмового відділення та загинув 14 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Нью-Йорк на Донеччині. 28 липня з Олексієм Долгих попрощалися у Броварах, після чого його поховали на Алеї Слави.