Зрозумівши провал ідеї Сабоніси-старші спробували інший шлях - аби дитина не тинялася без діла Арвідаса записали до баскетбольної секції. Спочатку і цей задум здавалося не матиме успіху - та після кількох місяців восьмирічний литовець зрозумів, що знайшов те, чому вже тоді готовий був присвятити життя.

У 16 років ріст майбутньої зірки сягнув 2 метрів і 13 сантиметрів і навіть якби сам Арвідас захотів, йому б уже не дозволили зав’язати із баскетболом - такі порядки були у "великому" та "могутньому" Радянському союзі. Режим згодом до слова вставить палку у колесо кар’єри Сабаса, та навіть із цією палкою воно набрало таку швидкість, повторити яку невідомо чи вдасться ще одному європейцю.

До 30 років Сабоніс досяг на Старому континенті усього, що лише можна уявити. Виступи за національні збірні СРСР, та згодом Литви, клуби "Жальгіріс", "Вальядолід" і насамперед мадридський "Реал", зробили із Арвідаса живу легенду. Сабас ставав чемпіоном будь-якого турніру в якому хоч раз виступав і мав повне моральне право завершити кар’єру, та одна незавершена справа залишилася у нього за океаном.

Забрати юного таланта у Національну Баскетбольну Асоціацію хотіли ще у 82-му, коли йому було 18, та за радянської влади про це було годі й мріяти. Зрештою, "Портленд Трейл Блейзерс" задрафтували Сабоніса у 1986-му, а вперше на паркет у формі орегонців він вийшов через дев’ять років. Винна у цьому серйозна хвороба колін, яка утім не заважала Арвідасу виблискувати у Європі. Коли ж набридлива травма залишилася позаду, баскетболіст перебрався у Штати вже із невеликою зайвою вагою, не тією швидкістю і на ногах, на яких не було живого місця від операцій та все одно став як скаже згодом Скотті Піпен - найкращим європейцем який будь-коли грав цю гру.

Сім років у "Портленді" зробили із Сабоніса одного з найкращих бігменів в історії асоціації. Стримати центрового ростом 2 метри 21 сантиметр не міг ніхто. Він став чи не першим гравцем свого амплуа який сміливо кидав з-за дуги і робив це з феноменальної точністю. А ще Арвідас входить у всі рейтинги найкращих "пасуючих бігменів" НБА. Він не хотів слави для себе - він хотів перемоги для команди. Та стати чемпіоном під проводом Сабоніса Портлендові не судилося, натомість сам литовець рівно таки удостоївся найвищої відзнаки для баскетболіста - цього серпня Арвідас-Ромас Сабоніс став членом зали слави Національної Баскетбольної Асоціації і навіки вписав власне ім’я у історію однієї з найпопулярніших ігор у світі.