"Рівнеазот", сміттєзвалища і якість повітря: інтерв’ю з головою Держекоінспекції

Як у столиці борються з неприємними запахами, а також, хто винен в аварії на підприємстві "Рівнеазот", в яких регіонах країни найбільше стихійних сміттєзвалищ – про це у першій частині інтерв'ю 24 каналу розповів голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.

Критична ситуація Токсичний газ та кислотні дощі: які наслідки може мати аварія на "Рівнеазоті" – все, що відомо

Андрію Миколайовичу, нещодавно на ПрАТ "Рівнеазот" трапилась аварія. Вже встановлена причина?

За інформацією підприємства, на агрегаті №5 сталась розгерметизація трубопроводу нітрозних газів – неконцентрованої азотної кислоти, в результаті чого стався викид оксиду азоту в повітря.

Держекоінспекція однією з перших виїхала на місце аварії та провела дослідження повітря біля "Рівнеазот". Відхилень щодо концентрації забруднюючих речовин у повітрі не зафіксовано.

Винуватці аварії виявлені?

Наразі Держекоінспекція продовжує позапланову перевірку ПрАТ "Рівнеазот". Цей захід здійснюється в частині контролю за атмосферним повітрям, тобто, перевіряємо всі джерела викидів на підприємстві, виконання ним заходів зі зменшення забруднення тощо.

За результатами перевірки, у разі виявлення порушень, будемо складати відповідні адміністративні протоколи та накладати штрафи на посадових осіб. Якщо виявимо понаднормові забруднюючі викиди, розраховуватимемо збитки.

Які наслідки для навколишнього середовища може мати аварія на "Рівнеазот"?

Була проведена експертиза ґрунтів. За результатами лабораторних досліджень, у більшості відібраних проб зафіксовано перевищення показників нітратів та азоту амонійного в порівнянні з фоновими концентраціями.

Водночас, перевищення показників у ґрунті може бути спричинене не лише залповим викидом оксидів азоту в повітря внаслідок аварійної ситуації, а й виявитися результатом незадовільного ведення господарської діяльності, оскільки проби були відібрані у населених пунктах сільськогосподарських районів.

Саме тому для об’єктивного розгляду наслідків аварійної ситуації Держекоінспекція спрямує запит до ПрАТ "Рівнеазот" щодо отримання даних моніторингових спостережень за станом ґрунтів.

Також планується залучення фахівців Держгеокадастру та Держпродспоживслужби для проведення консультацій та здійснення повторного відбору проб ґрунту на вміст азотовмісних речовин.

Контроль якості повітря – це необхідність

В Україні критична ситуація з рівнем забруднення повітря / Фото Pixabay

Ви казали, що цьогоріч заплановано дообладнати один зі стаціонарних постів у Кривому Розі сучасним пиломіром. Про який саме пост йдеться?

Зараз у місті функціонує 5 постів автоматичного спостереження за якістю повітря. Вони здійснюють вимірювання за 8 показниками, зокрема, і щодо різних мікрочастинок пилу.

Встановлення нових пиломірів дозволить фіксувати дрібніші частки, тож органи місцевого самоврядування зможуть вживати заходи із пилопридушення.

Поки що інформації про конкретний пункт, на якому встановлять пиломір, немає. Та вже з наступного року всі пости моніторингу планується обладнати такими приладами.

В яких українських містах такд заплановано встановити пиломіри?

Українське законодавство передбачає створення загальнодержавної системи моніторингу якості повітря, що охоплюватиме всі населені пункти країни. Суб’єктами спостереження, які мають влаштовувати пости моніторингу, є Міністерство захисту довкілля, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державне агентство управління зоною відчуження, а також органи місцевого самоврядування.

Наразі такі системи працюють у Кривому Розі, Києві та на території Донецької області. До речі, Донеччина приєдналась до системи індексу якості повітря Європейського екологічного агентства, адже тамтешні пости спостереження відповідають вимогам директиви ЄС про якість атмосферного повітря.

Зверніть увагу! У Києві стали відомі місця з найбруднішим повітрям: список

Столиця, особливо лівий берег, часто потерпає від жахливого смороду. Чи заплановано встановити там прилади для моніторингу рівня викидів у повітря?

У Києві на початку року встановили 2 перших пости спостереження за якістю атмосферного повітря, і обидва знаходяться якраз на лівому березі – по вулиці Вербицького, 26 та на Харківському шосе, 7/1. Кияни можуть онлайн переглянути вміст у повітрі забруднюючих речовин. А до кінця року міська влада планує встановити ще 3 пости – в Печерському, Оболонському та Солом'янському районах.

Ситуація зі сміттєзвалищами неприйнятна

Сміття – одна з головних екологічних проблем України і світу / Фото Pixabay

Коли говоримо про сморід у столиці, одразу маємо брати до уваги ще одну проблему – сміттєзвалища. Наскільки я знаю, вони у своїй більшості вже переповнені й мали б перестати працювати…

Вивезення столичного сміття здійснює ПрАТ "Київспецтранс", на балансі якого знаходиться полігон №5 у Підгірцях. Він переповнений, і в 2018 році міська рада навіть прийняла рішення про його закриття після створення відповідної альтернативи.

Це справді нагальна проблема, адже сміттєзвалище експлуатується з численними природоохоронними порушеннями. Під час останньої перевірки Держекоінспекція виявила захоронення побутових відходів без попереднього сортування.

Це є грубим порушенням закону України "Про відходи", тож ми звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою про зупинення надання послуг у сфері поводження з відходами, допоки ці порушення не будуть усунуті. Тепер очікуємо на вирок суду.

На початку червня міська рада взялася за питання рекультивації полігону, яка передбачає його закриття та перетворення на екологічно безпечний об’єкт. Спершу роботи здійснюватимуться на одній частині сміттєзвалища, щоб вивезення відходів з Києва не припинялося.

Планується облаштування захисних екранів на поверхні полігону, запровадження систем збирання та очищення фільтрату. Також здійснюватимуться заходи для відновлення земель, що були забруднені через експлуатацію сміттєзвалища.

Стихійні звалища – також серйозна проблема. Їх дуже багато, і постійно з'являються нові…

Торік Держекоінспекція виявила в Україні понад 2 тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ. А цього року найбільше адміністративних протоколів за перше півріччя було складено саме за порушення вимог щодо поводження з відходами – майже 8 тисяч.

Одним з частих порушень є відсутність Схем санітарної очистки населених пунктів у територіальних громадах. Це призводить до неврегульованості поводження з відходами і в тому числі до появи безхазяйних сміттєзвалищ.

Нещодавно Держекоінспекція вперше у судовому порядку зобов'язала орган місцевого самоврядування розробити Схему санітарної очистки населеного пункту. Це Баришівська селищна рада, під час позапланової перевірки якої виявлено масштабне засмічення території відходами та відсутність Схеми саночистки. Збитки довкіллю склали майже 9 мільйонів гривень.

Для боротьби зі стихійними звалищами використовуємо й інші інструменти – зокрема, супутниковий моніторинг. ДЕІ отримує аерокосмічні знімки від Національного центру управління та випробування космічних засобів. На таких фото можемо виявити екологічні порушення – в тому числі, й засмічення земель.

Так, нещодавно нам вдалося зафіксувати стихійне звалище твердих побутових відходів у Брусилові Житомирської області. Під час позапланової перевірки Брусилівської селищної ради факт засмічення ділянки підтвердився. Площа цього сміттєзвалища склала понад 3 гектари. Також у пробах ґрунтів, відібраних на ділянці, виявили перевищення вмісту важких металів (заліза, марганцю, міді, свинцю, цинку) в 2-3 рази.

В якому з регіонів найбільше стихійних звалищ?

Минулого року найбільше сміттєзвалищ було виявлено у Харківській та Херсонській областях.

У першому півріччі 2021 року лідерами за кількістю порушень у сфері поводження з відходами стали головні промислові області України – Кіровоградська та Дніпропетровська. Придніпровський округ ДЕІ, до складу якого входять ці області, склав майже 1 тисячу адміністративних протоколів у цій сфері. Переважна більшість порушень пов’язані саме з промисловими відходами.

Поводження зі сміттям є великою проблемою також для Закарпатської області. Під час перевірок органів місцевого самоврядування на Закарпатті ДЕІ виявила, що 40% населених пунктів області не забезпечено централізованим збором побутових відходів.

Це призводить до того, що місцеві жителі утворюють несанкціоновані звалища, відходи з яких з дощовою водою змиваються у річки. Особливо гостро ця проблема стоїть для гірських регіонів, до яких складно дістатися перевізникам сміття.

Торік засмічення річки Тиса відходами призвело до скандалу з нашим західним сусідом. Президент Угорщини спрямував до Президента України звернення з проханням припинити засмічення, адже обсяг сміття, що сплавлялося до Угорщини, набув катастрофічних масштабів.

Окрім відсутності Схем саночистки, у багатьох населених пунктах причиною утворення несанкціонованих сміттєзвалищ є також низькі штрафи за правопорушення – згідно з 82-ю статтею Кодексу про адміністративні правопорушення, вони складають всього 850 – 1700 гривень. Це не може бути стимулом до розвитку органами місцевого самоврядування та підприємствами сучасної інфраструктури поводження з відходами.

Цікаво! Вчені створили пластик, який повністю розкладається під сонячними променями за тиждень

Яка ситуація зі сміттєзвалищами у Львові, де кілька років тому сталась трагедія?

Грибовецьке сміттєзвалище, на яке звозять усі відходи міста, експлуатувалось Львівським комунальним підприємством "Збиранка". Рішенням міської ради підприємство ліквідували, приєднавши до ЛПК "Зелене місто".

Аварія на Грибовецькому сміттєзвалищі сталась через порушення правил експлуатації полігонів та будівельних норм. Відповідно до проєкту звалища, біогаз з тіла полігону мав видалятися через відповідні свердловини. Якщо не проводити заходи з видалення біогазу та метану, то є ризики їх накопичення та загорання. Це і сталося на Грибовицькому сміттєзвалищі, де загинули люди.

Про ситуацію з українськими водоймами, вирубкою лісів та деревиною на експорт читайте незабаром у продовженні інтерв'ю з Андрієм Мальованим.