"Дистанційна піхота": як штучний інтелект допомагає воювати бійцям "Скелі"

Спираючись на цю логіку, восени 2025 року у 425 окремому штурмовому полку "Скеля" створили спеціальний Центр інновацій. Його завдання – не технології заради технологій, а пошук рішень, які дозволяють зменшувати безпосередню присутність військовослужбовців у небезпечних зонах. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Цей підхід уже дав практичний результат. 31 серпня 2026 року "Скеля" перемогла у конкурсі інноваційних кейсів у системі DELTA Міністерства оборони України з бойового застосування безпілотних систем і отримала 300 єБалів – еквівалент 1,5 мільйона гривень. Друге місце посіли наші колеги з ББпС "Булава" 72 ОМБр та 411 окремої бригади безпілотних систем "Яструби".

У полку цей підхід називають концепцією "дистанційної піхоти". Її суть проста: якщо замість людини завдання може виконати дрон, наземний робот або дистанційно керована бронемашина, потрібно зробити все, щоб саме так і сталося. Тож головний KPI технологізації для "Скелі" – скільки військовослужбовців не відправились туди, де їх, на жаль, можуть убити або поранити.

Як на небі…

Одним із ключових напрямів Центру інновацій стала робота з так званими "старлінкольотами" – безпілотними літаками, обладнаними Starlink для стабільного каналу зв'язку. За таким принципом у нас працюють "Хорнети", "Блискавки", "Батони" і Darts. Конкретне оснащення та сценарій використання залежать від бойового завдання.

Такий стабільний канал зв'язку дозволяє застосовувати безпілотники на значній відстані, передавати дані оператору в режимі реального часу та вдосконалювати тактику їхнього застосування. За останній період за допомогою таких систем нам вдалося уразити три зенітні ракетні комплекси противника – дві "Оси" та один "Бук". 

Досвід кожної місії аналізується, після чого доопрацьовуються програмне забезпечення, техніка та робота екіпажів.

Ми також отримали безпілотні авіаційні комплекси Raybird-3 української компанії Skyeton. Наступний крок – їхня модернізація. Плануємо встановлювати Starlink і використовувати літаки як повітряні ретранслятори для систем радіозв'язку Silvus. 

Якщо пояснювати просто, ретранслятор розширює зону роботи зв'язку. 

Піднятий у повітря літак дозволяє наземним групам або дронам передавати сигнал на значно більшій території, зокрема там, де прямому зв'язку заважають рельєф або відстань. Raybird-3 може перебувати у повітрі 6 – 8 годин і весь цей час підтримувати передачу даних для розвідувальних підрозділів, FPV-дронів або піхоти.

Ще один важливий напрям – дистанційне керування звичайними безпілотниками. Ми впровадили дистанційне керування DJI Enterprise/Thermal без складного переобладнання штатного пульта. До нього під'єднується USB/Ethernet, після чого керування можна передати оператору, який перебуває у безпечнішому місці. Нашим програмним забезпеченням для такої роботи користуються близько 30 підрозділів Сил оборони України, зокрема підрозділи ССО, ГУР і морської піхоти. 

Так само завершуємо проєкт дистанційного управління наземною станцією для цифрових FPV-систем Walksnail. 

Якщо підсумувати, то наша мета – використовувати всі наявні дрони у дистанційному режимі там, де це технічно можливо. Оператор не повинен перебувати близько до лінії зіткнення лише через конструктивні обмеження системи керування.

Штучний інтелект і безпілотна логістика

Окремий напрям – застосування штучного інтелекту. Ми завершуємо розробку FPV-системи з ШІ для чергування на визначених ділянках і ураження живої сили противника. 

Це умовний "ждун", який можна розміщувати на напрямках, де існує ризик інфільтрації. Завдяки комп'ютерному зору система здатна виявляти та розпізнавати людину. Після виявлення цілі дрон активується, злітає та може бути застосований для ураження росіян. Таким чином машина бере на себе частину постійного спостереження за небезпечною територією та дозволяє швидше реагувати на появу противника.

Не менш важлива роль безпілотників у логістиці. Дистанційно керовані Vampire у "Скелі" щодня виконують близько 150 вильотів. Вони доставляють піхоті воду, продукти, боєкомплект та інші необхідні вантажі. Якби цих дронів не було, значну частину маршрутів довелося б проходити людям. А кожен такий вихід – додатковий ризик. 

Для Vampire ми створили власне програмне рішення для дистанційної роботи. Воно побудоване на доступніших компонентах, а зараз ним користуються близько 20 інших підрозділів. Полк ділиться технологіями із тими, кому ці рішення також можуть допомогти.

Актуальна карта поля бою

"Скеля" володіє трьома спеціалізованими літаками для аерофотозйомки – так званими "фотольотами". Вони систематично фотографують визначені райони, після чого отримані матеріали проходять автоматизовану обробку.

Фотографії завантажуються у Clarity, де їх аналізують алгоритми штучного інтелекту. Система позначає потенційно підозрілі об'єкти, завдяки чому фахівці значно швидше дешифрують великі масиви зображень. Далі створюється актуальний ортофотоплан – точна карта місцевості, складена зі свіжих аерофотознімків. Ці матеріали додаються окремими шарами у систему DELTA, щоб штурмові підрозділи мали максимально актуальну картину місцевості.

У підсумку: широке застосування різних типів БПЛА має цілком вимірюваний результат – за кількістю знищених цілей серед підрозділів ППО полк посідає шосте місце.

Власна майстерня дронів

Щоб оперативно ремонтувати й модернізувати техніку, "Скеля" побудувала власну майстерню з верстатами з числовим програмним управлінням. Полк сам ремонтує обладнання та дрони, виготовляє антени й необхідні деталі, збирає ретранслятори та адаптує серійні системи під конкретні бойові завдання.

Окремий напрям – переобладнання FPV-дронів, які виробник спочатку створював для керування через оптоволоконний канал. Спеціалісти "Скелі" беруть в роботу такі платформи, прибирають оптоволоконну систему і переобладнують їх під носії – для доставки іншого корисного навантаження або виконання інших спеціалізованих завдань. Тобто, використовують готову й доступну платформу, але змінюють її призначення відповідно до потреб підрозділу. 

Власна майстерня дозволяє робити такі модифікації безпосередньо у полку і дуже швидко. На війні інколи нове технічне рішення потрібне не через кілька тижнів, а ще "на вчора".

…так і на землі

Фундаментом "дистанційної піхоти" є наземні роботизовані комплекси (НРК). Вони можуть перевозити вантажі, забезпечувати логістику та евакуацію, а також виконувати бойові завдання – тобто брати на себе роботу, для якої раніше доводилося відправляти людину або екіпаж.

"Скеля" однією з перших почала використовувати український дистанційно керований бойовий модуль "Хижак", який встановлюється на НРК. Він складається з турелі та кулемета M240, використовує алгоритми автоматизованого виявлення і супроводження цілей та підтримує зв'язок через Starlink. При цьому рішення про відкриття вогню залишається за оператором. 

За два місяці застосування фахівці полку зафіксували знищення за допомогою цього комплексу двох російських БПЛА Zala, 25 "Молній", 25 FPV-дронів та чотирьох дронів-бомберів. Одну таку турель встановили для прикриття логістичного маршруту, який систематично атакували ворожі FPV. Плануємо розгорнути комплекс ще на одній локації та модернізувати інші дистанційні турелі, зокрема типу "Шабля".

Зараз у бойових умовах також тестуємо НРК, які за допомогою комп'ютерного зору можуть самостійно слідувати за військовослужбовцем і перевозити вантаж. Навіть без GPS машина може орієнтуватися за допомогою LiDAR – технології, яка лазером сканує навколишній простір і формує його тривимірну модель. Людина таким чином поступово переходить від ролі носія або водія до ролі менеджера системи.

Від роботів – до дистанційної бронетехніки

Принцип дистанційного керування "Скеля" перенесла і на повноцінну бронетехніку. У червні ми завершили проєкт переобладнання бронеавтомобіля "Новатор" під дистанційне керування. Машина отримала кілька каналів зв'язку – Starlink, LTE і Silvus.

На фінальній стадії перебуває проєкт дистанційного управління американською броньованою колісною машиною M1117. Для нас це принциповий момент: дистанційне керування – не окрема категорія маленьких роботів. Цей підхід можна переносити на техніку, яка вже перебуває у війську, якщо є технічна можливість інтегрувати керування, зв'язок і контроль.

Власний софт для безпілотників

Усі ці безпілотники та наземні системи без адекватного програмного забезпечення залишалися б лише окремими машинами. Тому у підрозділі працює Відділ IT-інновацій, який створює власний софт для керування та координації безпілотних систем.

Один із прикладів – наше програмно-апаратне рішення з функціональністю, подібною до R2D2. Це інфраструктура, яка допомагає організовувати мережеву передачу даних і дистанційну роботу обладнання. Використання доступного серійного маршрутизатора дозволило приблизно вчетверо здешевити рішення.

Для війська це принципово: технологію недостатньо створити в одному екземплярі. Вона має бути достатньо доступною, простою та надійною, щоб її можна було масштабувати на десятки й сотні екіпажів.

"Вкалують" роботи

Росія має значно більший людський ресурс, тому симетрична війна для України невигідна. Асиметричний підхід для нас – не теоретична концепція, а практична необхідність. Технології повинні компенсувати різницю в ресурсах, а один із ключових способів це зробити – максимально скорочувати безпосередню участь піхоти там, де завдання можна делегувати машинам.

Досвід "Скелі" показує, що дистанційний принцип можна переносити практично на будь-яку техніку, якщо є можливість інтегрувати системи керування, зв'язку та контролю. 

Але задумка не в тому, щоб зробити дистанційним усе заради чистого експерименту. Сенс – прибрати з поля бою людину, яка натомість повинна планувати, ухвалювати ключові рішення, контролювати систему й виконувати ті завдання, для яких вона справді незамінна. Максимально небезпечну, фізичну та рутинну роботу потрібно передавати техніці. 

Для командира технологізація має найважливіший практичний сенс – збереження життя та здоров'я особового складу.