Його населення часто змінювалося, мінялася й назва міста. За свою історію Білгород встиг побути і Аккерманом, і Офіуссою, і Тірасом, і Ак-Лібо, і Четатя-Албе, і Фегер-варом.
Майже на всіх мовах у назві так чи інакше фігурувало слово "білий". У давнину містом проходили найважливіші торгові шляхи із Заходу на Схід. Окрім фортеці, Білгород-Дністровський славиться своїми храмами та одним з найбільших лиманів в Україні.
З огляду на стратегічне розташування міста, потреба у захисті поселення існувала завжди. Відомо, що зводили форпост протягом двох століть. Доклалися до будівництва і молдавани, і турки, і генуезці. Останні, за версією істориків, заснували форпост для контролю за Дністровським лиманом.
Фортецю з місцевого вапняку звели на високому скелястому березі. Довжина оборонних стін - близько 2,5 км, висота веж та мурів - від 5-ти до 15-ти метрів, товщина - від 1,5 до 5 метрів. З усіх боків, окрім північного, фортецю оточує рів. Колись цей штучний канал, 14 метрів завширшки та 22 завглибшки, заповнювала вода. Фортеця була фактично неприступною для ворогів.
З Києва до Білгорода-Дністровського - 550 км. Більша частина шляху пройде по хорошій одеській трасі. Зі Львова їхати дещо довше - близько 860-ти кілометрів, а з Донецька - 820 кілометрів. Найкоротший шлях з Одеси - всього 85 кілометрів.
На дорогу з Києва та назад повнопривідний та потужний Subaru Forester витратив близько 100 літрів бензину Пульс від АЗК "ОККО".
Харчування на відпочинку обійдеться в середньому від 40-ка до 150-ти грн з людини. Переважає українська та кавказька кухні. Переночувати за бажанням можна в одній із численних турбаз або ж у мотелі. Ціни - від 50-ти грн за мінімальний комфорт - до 400 грн за добу в апартаментах у Затоці на березі моря.
Мандруйте рідною країною разом з “ОККО” та “Subaru-Україна”. І відкривайте для себе унікальні куточки України.