Враховуючи наші реалії, я розумію, що війна в Україні не закінчиться сьогодні чи завтра. Можете закидати мене шапками або образами в коментарях, але мені здається, що ця війна надовго. Ймовірно, вона залишиться нашим дітям і, не виключено, ще й нашим онукам. Звісно, я радітиму, якщо такий мій прогноз не підтвердиться, але поки так.
А ви знаєте різниці між адаптацією та реабілітацією? Дивіться "Veterano блог" про те, як ЗМІ паплюжать репутацію ветеранів АТО, виставляючи їх божевільними та депресивними
Тож, дивлячись на це, я роблю єдиний логічний висновок: чим довше війна, тим більше у нас буде тих, хто брав у ній участь, а саме ветеранів. І я глибоко переконаний, що люди, які були на війні і мають бойовий досвід, можуть і мають конструктивно використовувати його у мирному житті. Як саме? Наприклад, у бізнесі.
Між процесами війни та бізнесу багато схожого. Чому? Все просто. На власному прикладі і прикладі інших хлопців і дівчат я бачу одну просту річ – досвід, отриманий на війні, можна застосовувати у бізнесі, але найголовніше – цей досвід працює.
Візьмемо одну з найпопулярніших книг як серед військових так і серед бізнесменів – "Мистецтво війни" китайського полководця Сунь-Цзи. За офіційними даними, написана більше двох тисяч років тому, вона і досі не втратила своєї актуальності. Цей стародавній трактат читав я, читали мої друзі і знайомі. Та, більше того, вони активно застосовують принципи, описані у книзі, у своєму житті і бізнесі, зокрема.
Чим так схожі бізнес та війна?
Так само, як і на війні, у бізнесі існують перемоги і поразки, атаки і відступи, укладаються мирові угоди, утворюються альянси і групи, використовують шпигунів і оманливі маневри.
Бізнес-план – це взагалі типовий план наступальної операції, де розписуються сили, засоби, позиції, завдання та інше.
Отже, батальйон – це наша компанія.
Противник – це конкурент або перешкода, яка не дає рухатися вперед.
Керівник штабу батальйону – це директор нашої компанії.
Комбат – це власник.
Особовий склад – співробітники компанії.
Поле битви – це ринок, тобто готовність споживачів купувати нашу продукцію.
Бойові дії – це всілякі види діяльності – випуск нового товару, зміна цін, підвищення якості, рівня обслуговування, зменшення термінів поставок.
Маневри – це перемовини, угоди, лобіювання власних інтересів, рекламні кампанії.
Провіант – це ресурси, деталі, комплектуючі.
Військове спорядження – це обладнання, технологія, інструмент.
Ну, і зрештою, зброя, якою ми хочемо вразити, це і є наш товар або послуга. Великою мірою саме від цього залежить наш успіх в бою.
Це все загальні поняття. Щоб краще пояснити, візьмемо мою історію.
Історія Леоніда Остальцева
До війни у мене не було жодного досвіду у бізнесі. Мої батьки ніколи не займалися бізнесом і взагалі далекі від цього. Мій батько – військовий на пенсії, а мама зараз працює нянею. А до цього вона працювала на інших роботах і також у наймах. Так було завжди. Що ж стосується мене, то я раніше і уявити собі не міг, що колись матиму власну справу. Максимум – іноді мріяв про це, але не більше. Я все життя працював у наймі.
Ветерани бояться підхопити, а цивільні тремтять, лише почувши згадку. Читайте якісне пояснення у "Veterano блог", що ж таке наспрадві посттравматичний стресовий розлад та кого він може торкнутися
Коли прийшла війна і збили ІЛ 76 з нашими десантниками – я прийшов у військкомат і сказав, що готовий. Мене визначили до піхоти. 30 бригада 1 бат 2 рота. Кулеметник. Влітку 2014 року мій бат і 13 бат 95-ї бригади разом з такнковими з'єднаннями і розвідкою увійшли до Донечиини і почали виконувати завдання, яке потім назвали – РЕЙД.
Ми перебували в тилу ворога і просувалися уздовж російського кордону для виведення з оточення інших бригад і вибивання ворожих сил з населених пунктів. 2 місяці постійного руху вперед, регулярних бойових зіткнень і постійних артобстрілів. Після – були Крим, Пєскі і Світлодарська дуга.
Леонід Остальцев був кулеметником 30-ї бригади, 1 бат 2 рота
Я повернувся додому і почав замислюватися щодо своєї власної справи. І на той момент у мене і приблизно не було відчуття, що це нереально. Я дивився на започаткування свого бізнесу як на задачу, яку необхідно виконати. Я не знав і приблизно, що потрібно робити. Але як і на війні розумів одне: потрібно рухатися вперед.
Чому ветерани АТО можуть піти в кримінал? Дивіться "Veterano блог" про участь ветеранів у рейдерських захватах
І з подивом для себе я знайшов багато спільного між війною та бізнесом. І там, і там необхідно зважено ризикувати і аналізувати ситуацію. Адже під час бойових ми не вибігаємо на відкриту місцевість, де триває бій. Ми ховаємося, шукаємо зручну для стрільби позицію. Тобто, ми аналізуємо ситуацію і обираємо рішення.
І що дуже важливо – війна вчить робити це блискавично, оскільки на "помізкувати" немає часу. У бізнесі те саме, тільки маленький, але важливий нюанс – ніхто тебе не вб'є. Теж саме відбувається під час написання бізнес-плану. Ми аналізуємо ринок, тобто, проводимо розвідку, досліджуючи противників (конкурентів). Зрештою, створюємо такий бізнес-план, який дозволить перемогти.
Війна вчить думати, ухвалювати швидкі і зважені рішення. Війна вчить ризикувати, але робити це з розумом. Війна вчить планувати – і детально – бо від чіткого і ретельного планування залежить життя, як мінімум, моє. Війна вчить перевіряти спорядження, адже від нього теж залежить моє життя. Війна вчить обирати тих, з ким піти у розвідку. І вчить по-справжньому бачити тих, з ким ми не підемо нікуди.
Леонід Остальцев є засновником проектів Veterano Pizza та Veterano Coffee
На cьогодні маленька піцерія, що відкрилась на Бесарабці, зайнявши половину японського закладу, перетворилася на групу компаній #VeteranoGroup? в якій 20 ветеранів власників бізнесу, більше 50 працюючих ветеранів, а загальна кількість працівників перевищує 160,
– розповів Ленонід Остальцев на своїй сторінці у Facebook.
Детально планувати, зважено ризикувати, прискіпливо перевіряти, обирати тих, в кому впевнені і кому довіряємо – dсе це і є бізнес-процесами. Бізнес-план, інвестиційні ризики, підбір кадрів, вибір необхідного обладнання, яке допоможе створити товар чи послугу. Іншими словами, учасник бойових дій – це майже готовий підприємець, якому потрібно зовсім небагато: адаптуватися, знайти ідею, пройти навчання – і ризикнути!
Як піклуються про ветеранів у США? Дивіться "Veterano блог" про Міністрество ветеранів в США та Україні
Насамкінець скажу, що для ветеранів є безліч курсів зі створення бізнес-планів та реалізації бізнес-ідей, починаючи від державної програми в Центрах зайнятості і закінчуючи крутими курсами у Київській школі економіки. Тож, хлопці і дівчата, якщо ви відчуваєте, що хочете і можете, то пробуйте, наважуйтеся і робіть! Моя позиція дуже проста – краще спробувати і дати маху в процесі, ніж не спробувати і все життя потім жалкувати.