Чому неможливо боротися з російським "тіньовим флотом"

"Тіньового флоту" та "цінової стелі" не існує

Експорт енергоресурсів складає від 55 до 70% експортних надходжень Росії залежно від світових цін. Своєю чергою, саме експорт сирої нафти та нафтопродуктів, а не будь-які інші чинники, є головним джерелом валютних надходжень Росії. Частка нафти в її енергетичному експорті оцінюється в розмірі до 70%. Про це заявив Андрій Клименко, інформує 24 Канал.

До теми Імітація дій: що не так з британськими санкціями проти "тіньового флоту" Росії

Поки він існує в таких обсягах, війна проти України буде тривати й вимагати величезних фінансових навантажень на країни ЄС.

Цей ризик тривалості війни й тривалості видатків країн Європи на підтримку України та посилення власної безпеки переважно визначається обсягами морського експорту сирої нафти з портів Росії в Балтійському морі. Він становить близько 60% від загального морського експорту нафти з Росії й фізично вимірюється в розмірі 10 – 12 мільйонів тонн сирої нафти щомісяця, їх перевозять від 90 до 105 танкерів на місяць.

Співвідношення обсягів експорту сирої нафти з портів Чорного моря до портів Балтійського моря – приблизно 1:3.

Механізм так званої "цінової стелі" не працював і не працює, оскільки не має і не може мати запобіжників проти фальшування документів про вартість вантажу танкера. Укладання контрактів з дотриманням "цінової стелі" з 2022 року прямо заборонено указом президента Росії і суворо контролюється.

Публічний супровід цього напряму у світових ЗМІ й експертних колах фактично виконує роль прикриття тих реальних обставин, що 30% цієї сирої нафти перевозяться з російських портів танкерами, що належать компаніям, зареєстрованим в країнах ЄС (переважно в Греції).

До 10% нафти доставляється на рейдові перевалки поблизу берегів країн ЄС в Середземному морі. Звідти вона дрібними партіями з фальшованими документами може надходити до країн ЄС в порушення ембарго.

На таблиці зображена структура судновласників. FOC countries – це країни зручного прапору чи "офшорні юрисдикції". Їх частка, тобто тих, де власника одразу не побачиш, – лише 10%.

Перевізники російської нафти / Таблиця автора

Як російську нафту перевозять по світу

Коректне формулювання завдання полягає в тому, щоб боротись за зменшення російського морського експорту нафти та нафтопродуктів як з основним зовнішнім джерелом фінансування та тривалості російської агресії проти цивілізованого світу.

В середньому за місяць з портів Балтійського та Чорного морів здійснюють операції від 310 до 350 танкерів:

• 120 – 140 з них перевозять сиру нафту;
• 190 – 210 танкерів перевозять нафтопродукти.

Усі вони щомісяця публікуються на нашому сайті – було б бажання побачити.

З урахуванням повторних (циклічних) рейсів можна приблизно оцінити загальну кількість танкерів, що перевозили російську сиру нафту та нафтопродукти з портів Балтійського та Чорного морів за останні 6 місяців, у 900 – 1000 суден.

Читайте також Ще більше грошей на війну: Росія уклала з Індією історичну нафтову угоду, – Reuters

Поширені у світових ЗМІ тези про критичний вік танкерного флоту та відповідно його поганий технічний стан не відповідають реаліям. Середній вік 99 танкерів, що перевозили сиру нафту Росії з портів Балтійського моря у вересні 2024, складає 15,7 року. Це не є критичним показником.

Зауважимо, що теза про те, що танкери, які мають понад 15 років, – це "старі танкери з поганим технічним станом", є непрофесійною з погляду практики судноплавства. Насправді у світовій практиці нормальний технічний стан можуть мати судна зі значно більшим віком.

Головним критерієм технічного стану танкера є наявність або відсутність його в "білих списках", "чорних списках" або "сірих списках" міжнародних меморандумів портового контролю (меморандум про взаєморозуміння щодо контролю державою порту) – Tokyo MOU, Paris MOU тощо.

У вересні 2024 року з 99 танкерів, що перевозили сиру нафту Росії з портів Балтійського моря, лише 28 (тобто 28,3%) перебувають в "чорних списках" міжнародних меморандумів портового контролю, тобто мають серйозні проблеми з технічним станом.

У вересні 2024 року з 99 танкерів лише 37 (тобто 37,4%) перебувають у "сірих списках" міжнародних меморандумів портового контролю, тобто мають деякі проблеми з технічним станом, які можуть бути усунені.

Найбільша кількість танкерів, що є в "чорних списках", належать:

• судновласникам з країн зручного прапору (FOC countries) – 8 з 9;
• Азербайджану – 6 з 6;
• Індії – 4 з 8.

З 17 танкерів, що належать власникам з Росії (ОАЕ), в "чорних списках" меморандумів портового контролю є лише 3. Найбільший "масив" танкерів-перевізників не мають жодних проблем з технічним станом.

Актуально Одна з країн Європи заявила про неочікувану зупинку постачання нафти з Росії

45,5% або майже половина мають страхові поліси P&I. Решта – в страхових компаніях Індії, Китаю тощо. Таким чином, поширена в ЗМІ інформація про "переважну більшість незастрахованих танкерів" є перебільшеною.

За квітень – вересень на рейдові перевалки та безпосередньо до кількох портів країн ЄС були доставлені близько 6,2 мільйона тонн сирої нафти (7,1% загальних обсягів) та 6,5 мільйона тонн нафтопродуктів (16,6% загальних обсягів).

Займатись боротьбою з "тіньовим флотом Росії" – безперспективно. Тому що неможливо боротись з тим, чого не існує в природі. Існує флот танкерів, які перевозять по світу російську сиру нафту і нафтопродукти. Такими ж безперспективними є дискусії навколо розмірів "цінової стелі". Тому що її теж ніколи не було і немає.