Усе залежить від партнерів
Негативний сценарій. Уся допомога зупиняється, постачання через треті країни в Україну блокують, за кілька місяців ми опинимося в критичному становищі. Далі – обвал. Але це навряд.
Читайте також Криза набирає обертів: як Україні та Польщі зберегти хороші відносини
Позитивний сценарій. Партнери віддають нам запаси далекобійних засобів ураження (цілий набір для авіації та ракети для MLRS) і знімають заборону на удари по російській території (можна не по всій, досить по прилеглих регіонах).
Наша армія за місяць зносить тили та логістику російських військ на далеких підступах. Передають за той самий місяць 5 – 6 батарей Patriot (їх є звідки взяти), щоб закрити основні агломерації та відправити одну мандрівну на фронт. Віддають не просто надлишки, а розкупорюють свої запаси снарядів та ракет.
Тиранять санкціями російську нафту, реально блокують Росії доступ до обладнання та комплектовання. Крім того, разом із нашим ВПК починають штампувати дрони десятками тисяч. А також формують мережу угод у сфері безпеки – із чіткими параметрами інвестицій в оборону України як де-факто частини колективної безпеки. На саміті миру викочують усю цю красу, щоб кремлівські мерзотники здригнулися.
Чи це можливо? Технічно – так, і дуже швидко, політично – складно, треба напружитись.
Цікаво Юлія Навальна стане конкуренткою чи союзницею України в боротьбі проти Путіна?
Тобто вилка наочна: Європа може відсторонитися – і отримати через кілька місяців значно більше проблем, або напружитися – і радикально знизити ризики, виграти час на підготовку до майбутніх конфліктів. Усі слова вже сказані, від європейських політиків потрібні дії.