"Катав" чайок і плив проти течії 20 кілометрів: історія бійця ГУР, який вижив у Чорному морі

"Конан", який провів у відкритому морі 14 годин, розповів про те, як вижив у Чорному морі. За його словами, українські бійці поверталися із завдання близько 5 ранку, коли надійшла команда "Повітря!"

Дізнайтесь більше Провів 12 годин у морі: бійці ГУР врятували свого бійця, попри атаки винищувачів росіян

Перед тим, як випасти за борт, "Конан" зняв важке екіпірування

Ворожий літак обстрілював човен з українськими бійцями з автоматичної гармати набоями 30-го калібру. "Конан" зазначив, що російський пілот робив запит до командування, щоб йому дозволили ударити по українських бійцях керованою ракетою.

Але йому, дякувати Богу, не дозволили. Інакше б з вами зараз ніхто не розмовляв,
– сказав боєць "Артану".

"Конан" розповів, що опинився за бортом, коли човен маневрував, щоб не потрапити під вогонь окупантів.

Спецпризначенець зазначив, що його щось спонукало зняти екіпірування до того, як він випав за борт. У відкритому морі "Конан" був у водолазному термокостюмі та з рятувальним жилетом.

"Я важу 120 кілограмів без екіпірування, з екіпіруванням було б десь ще плюс 30. Але за 20 хвилин до того, як я мав випасти, мені чомусь стало неспокійно. І я стягнув все: каску, бронежилет, РПС, відклав зброю. На мені був водолазний термокостюм і я надягнув рятувальний жилет. Якось на серце лягло, що треба це зробити. І через 20 хвилин я – у воді. До берега в той момент було приблизно 130 кілометрів", – розповів він.

Човен "Артану" був вимушений покинути "Конана"

"Конан" зізнається, що його першою реакцією за бортом була паніка, оскільки до берега було далеко, а під ним велика глибина.

Зі слів бійця, побратими хотіли забрати його, однак по воїнах відпрацьовував ворожий літак.

І тоді я почав їм махати та кричати, щоб вони уходили від мене. Тому що я прекрасно розумів, що екіпаж човна, а це 13 людей – більш дорогоцінний, ніж я один. А з жилетом я міг деякий час протриматися на воді,
– сказав він.

Зрештою бійці "Артану" були вимушені відступати, оскільки човен було пошкоджено, що загрожувало життю всіх наших воїнів.

"Конан" проплив близько 20 кілометрів

"Конан" розповів, що не знав, що з ним буде далі. Його єдиним орієнтиром була одна з газовидобувних вишок, яка постійно горить.

Вже потім побратими сказали мені, що від місця мого падіння до вишки було десь 20 кілометрів,
– сказав він.

Спецпризначенець налаштувався, що за ним через годину ніхто не підійде, адже російські літаки продовжували літати. Відтак, він вирішив поплисти до вишки, що горіла.

"Хвиль не було, а от течія була дуже сильною. Вона постійно зносила мене то назад, то вліво, то вправо. Виходить, весь цей час я плив проти течії. Я не зупинявся ні на хвилину, тому що в цьому разі вона відносила б мене далі і далі від мого орієнтира", – розповів "Конан".

Боєць зізнався, що в нього були різні думки. Зокрема, чи шукають його, або ж шукають, але не можуть знайти

Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися? Але здоровий глузд говорив, що треба плисти далі. Я все ж таки сподівався, що мої хлопці мене шукають, і знав, що мій командир Віктор Вікторович (Торкотюк – 24 Канал) зробить все для того, щоб мене витягнути. І я не помилявся, це справді людина з великої букви,
– сказав "Конан".

Спецпризначенець розповів, як думав про родину, коли опинився на межі життя і смерті.

"Ще ривок, кажеш ти собі. І думаєш про життя, про родину. Було дуже важко морально думати, що моєму синові за місяць виповниться рік, а ти не знаєш, чи виживеш, чи побачиш ще його", – зазначив боєць.

"Конан" перебував у морі без годинника, тому орієнтуватися міг хіба за сонцем. Він розповів, що через зневоднення та втому навіть почалися галюцинації. У якийсь момент воїну здалося, що попереду човен.

Боєць "Артану" заснув у морі

Ввечері близько 4 – 5 години "Конан" доплив до газової вишки. Однак він не міг підплисти до неї, оскільки був потужний жар. Боєць переживав, щоб не розплавився його жилет.

Навіть коли ти від неї за 100 метрів, таке відчуття, що над тобою літає ворожий літак – настільки голосно. Через таку температуру я боявся, щоб жилет не поплавився,
– сказав він.

Спецпризначенець розповів, що згодом течія стала ще сильніше, внаслідок чого його почало відносити назад. Бійця відносило приблизно на 400 метрів і він знову плив до вишки.

"Конан" розповів, що через постійну боротьбу його покидали сили. Зрештою він заснув у морі на спині.

"Здається: що там – 400 метрів?! Але коли ти вже проплавав більше десяти годин і відчуваєш, що сили тебе покидають… Коли мене відкинуло вчетверте, я вибився із сил. Було дуже сильне зневоднення, тому що я дуже багато напився солоної води. Постійна жара. Дуже хотілося спати. І я розвернувся на спину і заснув", – сказав спецпризначенець.

Як "Конан" катав на собі чайок

"Конан" прокинувся, коли течія його відкинула від вишки, тому довелося ще раз до неї плисти. Водночас у бійця почав спускати жилет, а попереду була ніч, що ставило під сумнів, чи зможе пошукова група знайти "Конана".

На пошуки спецпризначенця підняли "Байрактар". Завдяки птахам, які кружляли довкола "Конана", українські військові побачили тепловий слід.

В якийсь момент відчув щось таке на нозі, з пазурами. Обертаюся – а на мені чайка сидить, і ще кілька наді мною кружляють. До речі, з "Байрактару", який підняли на мої пошуки, теж побачили тепловий слід від птахів. Так і передавали, що є об'єкт, який пливе в сторону Одеси, і "катає на собі" сім чайок,
– розповів він.

У якийсь момент "Конан" помітив корабель і почав думати, чи це пошукова група, чи вороже судно. Та після того, як літаків почав обстрілювати човен, боєць зрозумів, що це українське судно.

Через обстріл судно пішло в іншому напрямку. "Конан" зазначив, що це додало йому сили, оскільки він думав, що може є хтось поряд, що його шукають і тому він поплив далі.

Я плив, плив і побачив хвилі води, що наближалися. Я подумав, що це ворог. Що це російський десант до мене пливе. Це був маленький човен. І коли я побачив на човні прапор України, моїй радості не було меж. Це хлопці, мої хлопці, мої побратими, які через "Байрактар" натрапили на мій слід! Все, мене знайшли, я буду жити!,
– сказав "Конан".

"Конан" не розповів дружині, що вижив у Чорному морі

Спецпризначенець припускає, що проплив десь 20 – 25 кілометрів. Він розповів, що його температура була 35,5. Також у "Конана" було зневоднення.

"Мене підняли на човен. Звісно, я кинувся їх усіх обіймати. Наш лікар, бойовий медик, каже: "Все має бути за правилами. Немає часу обійматися, треба скидати жилет, скидати гідрокостюм", – розповів боєць.

Після того, як "Конан" опинився на землі, у першу чергу написав дружині, що він живий. Проте воїн не розповів коханій свою історію.

"Але про те, що сталося, досі їй не розповів. Я заходив здалеку, запитував: "Чула про таку історію? Як думаєш, як же він плив, що в нього в той час у голові було?". Дружина відповідає: "Мабуть, він дуже сильно жити хотів". А я їй: "Так, він дуже хотів жити", – сказав "Конан".