Бої між Азербайджаном і Вірменією: чому це сигнал для України

Війна може бути сторічною, але вона ніколи не скінчиться без поразки чи зникнення одної сторони та перемоги іншої. Всілякі женевські, мінські чи бішкекські "процеси" є лише грою шпигунів та пропагандистів, засобом відкладання одної зі сторін поразки. Або – перемоги.

Читайте також: Збройний конфлікт Азербайджану та Вірменії загострився: у боях застосували танки

Чому спалахнув віддалений від окупованих територій Азербайджану Товуз та чому саме зараз?

Не є таємницею, що саме у тій місцевості, затиснуті між Курою та гористим кордоном з Вірменією, проходять усі нафтогазопроводи, що прямують від Баку до грузинських портів та до Туреччини. Саме там прокладені єдині стратегічні залізниця та автодорога. Перерізання цих магістралей майже ізолює Азербайджан від західного світу, аже решта кордону з Грузією йде по пересіченій місцевості.

А другий за значенням грузино-азербайджанський логістичний хаб на півночі не має залізниці та трубопроводів, лише автодорогу.

Такі загрози нафтопроводам мають, за задумом ініціаторів ескалації, вплинути на світові нафтові ціни. Та можуть зробити Азербайжан більш поступливим до всіляких пропозицій від росіян. Напереддень вчень "Кавказ-2020".

Питання, якій стороні вигідна ескалація, на жаль, очевидне. Та й демонстративна "самодіяльність" Вірменії не має вводити в оману, адже наразі виник ризик повноцінної війни обох країн по всьому фронту в умовах зростання цін на нафту.

Якщо вірменські командувачі йдуть на це без підтримки РФ або Ірану то вони самогубці (насправді, звісно, ні).

До речі, заява МЗС України з цих питань є, вона на диво не погана і нашого посла вже "викликали на килим" у Єревані.

Україна надалі не має залишатися осторонь, адже між Товузом, Торезом та Ішунью на жаль, занадто багато спільного.

Автор: Борис Бабін