На борту перебували рідні брат зі сестрою з Німеччини — Клаудія та Клеменс Ротмани.
Обидва були в приємному очікуванні. Нарешті, сонце, море, пляж. Сестра приїхала до брата з Німеччини. вони жартували, веселились. але після години польоту почало відбуватися щось дивне.
Уже перед самим приземленням літак потрапляє в сильну бурю. Екіпаж усе ж наважується йти на посадку. Як виявиться пізніше – це було фатальне рішення.
Потім Клеменс розповідав, що на той момент навіть не здогадувався, що після падіння літак може вибухнути. Справді не підозрював.
Обоє вижили після падіння. Але жахіття тільки починались. Кабіна почала наповнюватись димом. ротмани не знали, що той, кому не вдасться швидко вибратися з-під уламків, ризикує задихнутись.
Вже після катастрофи лікар швидкої допомоги Екарт Франц пояснив, що причиною 95% усіх смертей у пожежах є дим. Отруєння чадним газом відбувається дуже швидко. Навіть коли після пожежі знаходять обвуглені тіла, то причиною смерті є саме задушення.
У диму дуже багато хімічних речовини, які швидко накопичуються в дихальних шляхах та спричиняють запальні процеси. Оксид вуглецю, що міститься в чадному газі, діє на людину найшвидше та спричиняє найважчі наслідки,
— розповідає лікар.
Якщо вдихнути й затримати повітря – в середньому нам вдасться протриматися від хвилини до 90 секунд. Витримати більше без попередньої підготовки важко.
Проте нашим героям, Клеменсу і Клаудії, довелося пробути в літаку 4 хвилини. Хоча, на думку нашого експерта, залишитися живим неможливо.
Задля того, щоб зрозуміти, як їм вдалося вижити, ми вирушили з ними до Берліна. І за допомогою ще одного експерта, пілота та авіаційного журналіста з'ясували, чому наші герої вижили, тоді як 90 інших пасажирів загинули.
Внаслідок ще одного постановочного експерименту останній учасник вибирається з літака
лише через 4 хвилини 21 секунду.
Варто зауважувати, що краш-тест американської авіакомпанії свідчить: якщо літак вибухає після падіння, шансів вижити немає, байдуже хто, де сидить. В інших випадках ваше місце може стати визначальним. Тім ван Беверен дослідив чимало авіакатастроф.
Є дуже просте правило – у вас великі шанси вижити, якщо ви сидите максимум за 5 рядів від виходу. Тоді зростає ймовірність якось добратися до нього. Є також інші чинники: наприклад, тут крило, фактично бензобак літака, тож після займання, саме в цій частині горітиме найсильніше.
Згідно з американською авіаінспекцією, якщо ви сидите на одному з цих місць, тобто біля виходів, то у вас є 7 секунд, щоб встати та відчинити двері.
Клеменсу і Клаудії пощастило з місцями – вихід прямісінько за ними. Більше того, він повністю належатиме їм, оскільки інші пасажири ринуть до переднього виходу.
Під час аварії брат і сестра відчайдушно намагалися вийти, однак марно – двері заклинило. Та після безуспішних спроб щось таки зрушилось: двері відчинилися на декілька сантиметрів – цього було недостатньо, щоб пролізти.
Але через невелику щілину вони вдихнули свіже повітря. Після цього Клеменс і Клаудія знову могли дихати. Це додало їм безцінного часу. Крім того, вони дещо побачили.
Клеменс визирнув і побачив за мить, як перші пасажири почали по крилу вибігати з літака. Це додало надії.
Зазвичай ми хочемо, щоб хтось інший брав ситуацію в свої руки. Час минав, а ми так і не могли визначитись, як нам рятуватись,
— розповів потім хлопець.
Клеменс прийняв рішення пробиратися через дим. Він розумів, що в найгіршому випадку може загинути і його сестра. Клаудія погодилася.
Вирішивши йти до переднього виходу, вони розуміли, що найбільша небезпека – це їдкий дим. Залишалося лише вдихнути побільше повітря, затримати його та прикритися футболкою.
Після того, як брат з сестрою таки вибралися з літака, Клаудія згадувала, що одразу зісковзнула з крила літака і впала на землю.
Я лежала і перше, про що подумала "Ай, боляче". Я немов уперше відчула тілесний біль,
— згадує дівчина.
Клеменс і Клаудія – останні, хто покинув літак. 90 інших пасажирів не встигли. Обох відправили у лікарню, а за декілька днів відпустили додому. Наші герої врятувалися завдяки низці правильних рішень.