В Україні триває мобілізація. 18 травня набув чинності новий закон, згідно з яким військовозобов'язані чоловіки мають упродовж 60 днів оновити свої облікові дані та переміщуватися лише з військово-обліковими документами.

Водночас передбачено процедуру бронювання, за якою працівник підприємства, визначеного критичним, матиме відтермінування. Але процес отримання бронювання наразі не налаштований.

24 Канал поспілкувався зі CEO Львівського IT Кластера Степаном Веселовським про критичну ситуацію в галузі IT, проблеми мобілізації та бронювання та перспективи ринку в Україні.

Яка ситуація з бронюванням айтівців в Україні? Які обсяги бронювання та як вони впливають на роботу галузі?

Загалом ситуація з бронюванням в індустрії критична. Усього в Україні близько 700 000 заброньованих працівників, в нашій індустрії – трохи менше 4 050. Це не дає можливість зберегти галузь, зберегти валютні надходження і податки, які індустрія давала державі. У 2023 році експортна виручка IT-послуг склала 6,7 мільярда доларів.

IT – це галузь людського капіталу, вся цінність створюється інтелектуальною працею. Внесок працівника у додану вартість порівняно з іншими індустріями є в рази вищим. Це вимірюється відсотком винагороди працівника у створенні продукту чи сервісу. До того ж компанія, найнявши одного IT-фахівця, створює та зберігає 2,7 робочих місця. Таким чином навіть під час повномасштабної війни 608 – 615 тисяч робочих місць прямої та непрямої зайнятості було збережено індустрією.

Водночас у галузі дуже мало бронювань – це поодинокі випадки на всю індустрію. В Україні, за даними IT Research Ukraine, є 2150 IT-компаній й, виходить, це менше двох заброньованих працівників на компанію. Про збереження економіки не може йти мови.

В чому ж проблема бронювання?

Проблема малої кількості бронювань – у його механізмі. Якщо ми говоримо про випадок зі скасуванням бронювання окремих компаній – то це чи не єдина така історія. Звісно, вона розійшлася по штаб-квартирах великих компаній і має вплив на імідж держави, як зручного місця для ведення бізнесу. Адже серед того списку компаній, яким скасували бронювання, були великі та відомі техкомпанії. До їхньої репутації точно немає питань, тим більше це міжнародні компанії.

До теми Бронювання ІТ-фахівців в Україні: що відбувається і як це впливає на економіку

Шлях бронювання непростий, він бюрократизований, залежить від людей, які підписують ті чи інші документи, якась кількість бронювань не видається через людський фактор. Але найбільша кількість проблем саме в тому, як побудована система бронювання.

Перша й основна проблема – це обмеження у 50% заброньованих військовозобов'язаних, яке ставить держава і це є вимогою Генерального штабу. Це обмеження в результаті призводить до того, що ми маємо поодинокі броні в індустрії.

Натомість, якщо подивитися на інші індустрії, там, де немає цих 50%, то вони не нарікають на проблеми з бронюванням. А для нас це критична проблема. Адже витрати на винагороди фахівцям складають понад 70% у структурі витрат компанії. Для порівняння, згідно з даними Держстату, в агросекторі та будівництві цей показник близько 7%, у роздрібній торгівлі – 25 – 34%.

Незаброньований ключовий фахівець з великим досвідом – це велика втрата для індустрії та, загалом, для економіки, виражена пізніше в податках. Більше того, виключення такого працівника з робочого процесу означає не тільки втрату певного відсотка податку. Це може бути ключовий працівник, від якого залежить робота команди. У випадку його мобілізації замовник, який працює з цією українською компанією, просто перемістить своє замовлення в іншу країну або попросить ту ж саму компанію побудувати команду за межами України. Тоді втратять роботу інші фахівці, які працювали на цьому проєкті.


Степан Веселовський / Фото надане Львівським IT Кластером

Є й кілька інших проблем:

  • дефіцитні військово-облікові спеціальності, які не підпадають під бронювання. Здебільшого ВОС є доволі застарілими та не завжди означають відповідний цінний військовий досвід та знання в окремої людини. Однак забронювати таких фахівців неможливо, навіть якщо без них ефективна діяльність компанії буде під ризиком;
  • необхідність актуалізувати військово-облікові дані перед бронюванням. Адже новий порядок, визначений постановою КМУ, передбачає отримання мобілізаційного розпорядження у всіх випадках, якщо особа визнана придатною, крім випадків оформлення відстрочки. Це означає, що підприємства не встигають здійснити бронювання критично важливих працівників.

Розв'язанням останнього питання могло б бути тимчасове бронювання на період оновлення працівником своїх даних.

Загалом проблемний підхід до бронювання тягнеться з радянської планової економіки, коли всі підприємства були державними, приватної власності не було. Це тоталітарна система, що не працює в ринкових умовах.

Що може зарадити цій проблемі? Економічне бронювання?

Так, ініціатива економічного бронювання висококваліфікованих спеціалістів, що була озвучена в грудні минулого року, отримала досить позитивний відгук у бізнесі – її побудовано насамперед на основах ринкової економіки. Мета цього – збереження економіки, адже довга війна – це війна економік зокрема. Тож держава має дбати й про мобілізацію, забезпечення Сил оборони, так і про економічне зростання.

Читайте також Це не курʼєри чи ігорка, – Федоров пояснив наказ про бронювання у Glovo, Visa та Favbet

За попередніми підрахунками, запровадження такого підходу дозволить отримати 165 мільярдів гривень на рік прямих надходжень до бюджетів різних рівнів без підвищення податків. Це б стало додатковим стимулом для багатьох підприємців з інших галузей наймати працівників офіційно. Згідно з попередньою оцінкою економістів, потенціал детінізації економіки може скласти понад 350 мільярдів гривень за рік.

Чим, на вашу думку, може загрожувати неправильний підхід до бронювання та мобілізації?

Старий підхід з планової економіки не задовольняє бізнес, економіка погіршується, люди сидять вдома, не ходять, не витрачають гроші, внутрішньої економіки майже немає, офлайн-економіки майже немає. Бронювання не працює. Будівництво незабаром зупиниться, офлайн-ритейл зупиниться, сфера послуг зупиниться, HoReCa зупиниться, і так далі.

Але важливо, щоб бізнес продовжував працювати й міг забезпечити сталі надходження податків до бюджетів різних рівнів, які необхідні для всебічного забезпечення Сил оборони України.

До теми Економічне бронювання замість збільшення військового збору: які переваги цього методу

Яка ситуація загалом з IT-експортом? Є стабілізація чи експорт надалі падає?

Загалом нічого доброго ми не очікуємо. Зростання невелике, але це дуже скромна динаміка. Вперше за роки незалежності ІТ-галузь не показала росту в порівнянні з минулим роком. У 2023 році експортна виручка IT-послуг зменшилася на 8,5%.

На перший погляд, ми спостерігаємо обережне зростання обсягу експортної виручки два місяці поспіль, але динаміка є значно скромнішою, ніж у першому кварталі 2023: +2% у лютому до показників січня (у 2023 було +3,6%) та +9,1% у березні до показників лютого (+9,7% у 2023 відповідно).

Кожен місяць поточного року все ж є гіршим, аніж аналогічний період минулого року. Загалом, за перший квартал 2024 року сукупна експортна виручка ІТ-послуг становить майже 1,59 мільярда доларів. Це на 5% менше ніж в аналогічний період у 2023. Ця різниця у доларовому еквіваленті складає 84 мільйони доларів.

На фоні падіння експортної виручки та спаду найму спостерігається менша активність щодо нових проєктів з-за кордону. У 58% компаній були випадки розірвання контрактів з початком повномасштабного вторгнення.

Це впливає і на рівень безробіття. В ІТ зростає рівень безробіття через нестачу проєктів. 6% IT-фахівців на момент нашого дослідження були без роботи. Навіть у травні 2022 року цей відсоток був меншим – 4,8%.

Україна може втратити конкурентні переваги перед іншими країнами у сфері інноваційних технологій.

Водночас IT залишається однією з ключових в українській економіці та забезпечує значний обсяг валютних надходжень – близько 40% загального обсягу експорту послуг. Це найбільша частка серед всього експорту послуг.

Які причини падіння експорту?

Причин маса – як внутрішніх, так і зовнішніх. Мобілізація, зовнішні економічні фактори: рецесія в США, економічні кризи, війна в Ізраїлі. Але здебільшого це те, що ми позбавлені інструментів конкурентоспроможності у порівнянні з іншими країнами.

Це стихійна мобілізація, закриті кордони – ми не можемо їздити та продавати свої сервіси і продукти, ми не можемо конкурувати з поляками, румунами та іншими сусідами.

Тому ми очікуємо цьогоріч додаткового падіння від 5% до 10% в галузі. Це буде достатньо відчутно для української економіки. Це буде видно і в податках, і в зменшенні робочих місць, як в технологічній, так і в інших індустріях.

Що далі? Існують прогнози щодо майбутнього IT?

Я поки не зустрічав жодної техкомпанії в Україні, в якої в середньостроковій стратегії розвитку був сценарій, що повномасштабна війна закінчилась. Ніхто з експертів не може спрогнозувати, коли війна закінчиться, і як це станеться. Якими будуть міграційні настрої, яку ми матимемо підтримку західних партнерів, безпекову ситуацію.

Незважаючи на те, що українські IT-компанії знаходять способи частково адаптуватися до ситуації (наприклад, відправляючи у відрядження жінок або співробітників, які не підлягають мобілізації або військовій службі), існує потреба у вдосконаленні механізму відряджень IT-фахівців за кордон під час воєнного стану для забезпечення розвитку технологічної індустрії.

Зараз важливо думати про те, як нам зберегти конкурентну здатність, і як нам конкурувати з іншими країнами на світовому ринку. Мають бути вирішені проблеми з бронюванням та короткочасними відрядженнями за кордон. Це все можна вирішити кількома постановами Кабінету Міністрів.

Це дозволить відновити зростання української ІТ-галузі в тих же умовах. Це будуть сигнали, які заспокоять закордонних клієнтів, дадуть їм розуміння, що працювати з Україною можна, що навіть попри війну українці можуть виконувати свою роботу, надавати сервіси, чи розробляти продукти.