Було дуже смішно все це чути, – Резніков про стурбованість Росії його призначенням
Джерело:
АрміяInformПризначення Олексія Резнікова міністром оборони розбурхало, як республіки сепаратистів, так і державу-агресорку. Сам урядовець каже, що йому було смішно слухати ці звинувачення з боку кремлівської пропаганди.
Про це Резніков розповів в інтерв'ю. Він каже, бурхливу реакцію окупантів спричинила його тривала участь у перемовинах щодо війни на Донбасі.
Актуально Може бути 175 тисяч, – Резніков про зростання військ Росії біля наших кордонів
Мене називали "галицьким нацистом" та "русофобом", – Резніков
За два роки участі у переговорах з державою-окупантом та підконтрольними їй формуваннями виникло стійке коло моїх "фанатів", які постійно вимагали моєї відставки, називали "галицьким нацистом" та "русофобом" і в інший спосіб демонстрували високу оцінку моєї роботи,
– пояснив Резніков.
Міністр наголосив, що російська делегація мала свої сподівання щодо перемовин, вони не виправдались через активний захист Україною своїх інтересів.
Росія керується стереотипами
Резніков зауважив, що йому постійно закидали народження у Львові – як ознаку якоїсь "кровожерливості".
Цікаво, що головний переговорник від Кремля – заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак – уродженець Кіровоградщини. Можна сказати, наш земляк. І ми йому періодично про це нагадуємо. Загалом, було дуже смішно все це чути,
– додав міністр.
Резніков наголосив, що його батько народився у Полтаві, а бабуся – в Луганську, такий "всеукраїнський коктейль" дозволяє йому краще відчувати війну.
Читайте також Буде занадто пізно, – Резніков звернувся до США, Канади та Британії
Коротко про призначення Резнікова міністром оборони:
- Попередником Резніков на посаді міністра оборони був Андрій Таран.
- Верховна Рада проголосувала за призначення Резнікова главою Міноборони 4 листопада.
- До цього він був віцепрем'єром – міністром з реінтеграції окупованих територій.
- Вже наступного дня Резнікова ввели до складу РНБО.
Росія стягує свої війська від безсилля – дивіться про це блог Дениса Казанського: відео