Бурятські поневіряння: Луганщину заполонили родини окупантів, які до цього жили на Запоріжжі

За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, представники клану зрадника Ічкерії намагаються влаштуватися на тимчасово окупованій Донеччині та Луганщині – якомога далі від фронту та у рамках спроб Кадирова взяти під контроль бізнес-процеси у так званих "ДНР" та "ЛНР". А от буряти просто вештаються Україною у пошуках кращої долі, бо вдома їх родичі мешкають у бараках без доступу до каналізації та взагалі будь-яких нормальних умов.

Дивіться також Публічне приниження Пригожина: чому Путін врятував Шойгу з Герасимовим і почав топити Суровікіна

Так, із середини грудня 2022 – початку січня 2023 року на Луганщині зафіксували прибуття великої кількості родин окупантів характерної зовнішності. Вони приїхали на окуповані території вслід за своїми чоловіками, яких перекинули для участі у війні на цьому напрямку.

Встигли "оселитися назавжди" у Запорізькій області та у Херсоні

• Як стверджують в українських спецслужбах, після "жесту доброї волі" у Херсонській області та необхідності посилення оборони окупантів на Луганщині, російське командування ще восени минулого року вирішило передислокувати низку своїх навчених підрозділів до так званої "ЛНР".
• Підсилювати свої ряди у російському генштабі вирішили за рахунок десантних підрозділів, які формувалися здебільшого з бурятів. І так сталося, що більшість із цих військовослужбовців за час свого перебування на Півдні вже встигли перевезти туди свої родини. 
• Звісно, що дружинам та дітям окупантів, які перебували на правобережжі Херсонщини, довелося повертатися до себе додому, втративши "нове житло".
• Натомість родичі загарбників, що "віджали" собі квартири у Запорізькій області, переїжджали на Луганщину, зберігши "право на власність" на чужу нерухомість.

Майже одразу після прибуття на нове місце дислокації буряти кинулися у тилові міста, аби забезпечити свої родини покращеними умовами існування. Найчастіше житло "віджимали" у самому Луганську та Старобільську, втім деякі вирішили поїхати трохи далі та вподобали квартири в Алчевську та навіть Хрустальному. Лише після цього десантники почали виконувати бойові завдання – підсилювати другу лінію оборони та слугувати загороджувальними загонами для численних чмобіків, яких женуть вперед у напрямку Кремінної та Сватового.

Родини ж бурятів почали масово прибувати на тимчасово окупований Схід майже через місяць після передислокації своїх чоловіків, коли "впевнилися, що цього разу вони точно зможуть оселитися тут назавжди". Втім, навіть попри те, що багатьом дружинам окупантів вже довелося разом із дітьми тікати з нового житла, вони цілком задоволені можливостями своїх чоловіків покращувати їхнє існування. Адже у порівнянні з бараками в Улан-Уде якість життя набагато краща навіть на прифронтових та розбомблених армією Росії містах. Саме це й підкуповує родини бурятів здійснювати марш-кидки по 7 тисяч кілометрів зі всім своїм майном.

Барак, який у будь-який момент може розвалитися, набагато гірший за квартиру навіть у геть занедбаних містах так званої "ЛНР", а до життя без електроенергії, води чи тепла нікому з них не звикати, адже вдома у них і без того нема опалення після кожної негоди.

"Мери" самі роздавали квартири для "підйому економіки"

Після свого приїзду та поселення у чужих помешканнях дружини окупантів одразу ж почали смітити грошима, оновлювати побутову техніку та закупати одяг у місцевих магазинах у чималих кількостях. Саме той факт, що бурятські родини контрактників, які отримують за свої злочини від 60 до 200 тисяч рублів на місяць, призвів до того, що "народні" мери неабияк допомагали загарбникам підібрати собі квартири та будинки серед кращих. Адже їх проживання у містах буде підтримувати місцевий бізнес – у порівнянні з місцевими мешканцями вони є вкрай заможними персонами.

До речі Росія веде війну на виснаження: у Генштабі розкрили плани Кремля щодо Донеччини та Запоріжжя

Для того, аби заселити деякі родини бурятських офіцерів, у Луганську навіть виселити людей із кількох квартир у центрі міста. Адже у "республіці" оголошено воєнний стан, а на відселення власників саме цього житла "існувала оперативна необхідність". При цьому представників "влади" взагалі не хвилювало, що люди, яких вони викинули із власної оселі, підтримували путінську війну, а також, що окупована Луганщина стала "територією Росії".

Діти ж бурятів вже почали ходити у місцеві дитячі садочки та школи, однак тим, хто встиг пожити на Херсонщині чи у Запорізькій області, переїзд у "ЛНР" аж ніяк не сподобався. Проте це ніяк не заважає їм обзивати своїх нових однокласників та одногрупників "хохлами" та розповідати про "велич російської нації", до якої вони нібито дотичні.