За правилами здорової логіки такий переліт можливий лише в парі. Але сам Ліндберг своєю харизмою і вмінням спокійно міг перевершити не те що двох асів, а цілу льотну дивізію.
Спеціально сконструйований "Дух Сент-Луїса" заправили по вінця, 1700 літрів пального на 5700 кілометрів польоту. Відчайдуха Ліндберга не спинило навіть те, що двома тижнями раніше над Атлантикою безслідно зникли ще 2 пілоти Шарль Нюнжессе та Франсуа Колі.
Рано-вранці 20 травня 1927 року Чарльз Ліндберг вилетів з Нью-Йорка, з аеропорту Рузвельт-Філд. Далі 33 з половиною години балансування між життям і смертю. Пілот не мав права на помилку, адже ніякої аварійної посадки посеред океану бути не може.
Врешті земля на горизонті і Ліндберг безпечно сідає в Парижі, в аеропорту Ле Бурже. Пілота зустрічали так наче він Ікар, який долетів до Сонця і повернувся на Землю. Літак буквально по шматках розібрали на сувеніри.
Тогочасний французький президент Гастон Думерг нагородив Ліндберга Орденом почесного легіону. Ну а вдома, в Сполучених Штатах ім’я Чарльз Ліндберг стало синонімом слів “герой”, “супермен”, “кращий з кращих”…
Як кажуть історики, Ліндберг зробив дещо більше, аніж просто перелетів Атлантику. Він зблизив континенти. Показав справжні можливості авіації, а головне те, який потенціал приховує в собі людина.