Через провал в Україні: Путін відчайдушно тиснутиме на Лукашенка для залучення у війні

Станом на 11 березня російські окупанти не мають шансів на захоплення жодного великого українського міста. Це стосується навіть Маріуполя, який перебуває у найжорсткішій облозі, та на який раз на 30 хвилин скидають бомби.

Дивіться також Повітряні Сили знищили цілий полк десантних військ Росії

Єдиний варіант окупації портового міста – його повне знищення.

Путін програє у часі та вимушений робити панічні кроки

• З військової точки зору загарбники-терористи мають лише одну серйозну перевагу – у повітрі. Завдяки великій кількості ППО та літаків, а також можливості бомбардувати українські міста з-за меж кордону.
• Крім того, окупанти завдають суттєвих ударів артилерією по тих великих містах, до яких можуть дотягнутися. Відганяти терористів захисникам України досить важко, оскільки вони розташовуються у глибокому тилу та під прикриттям мирних жителів.
• Попри всю важкість ситуації Україна стратегічно переграє загарбників, оскільки швидко підтягнути резерви Кремль не може. Звісно, перекидання всіх боєздатних частин, які лише залишилися у Росії, можуть посилити угруповання окупантів, однак серйозно на ситуацію це навряд вплине. Тому що таких у РФ не так багато, як би хотілося московському фюреру.
• Станом на 11 березня окупанти опинилися у важкій ситуації: просуватися вглиб території України їм важко, оскільки ЗСУ створили міцні лінії фронтів. При цьому українська армія формує резерви, яких насправді дуже багато для створення успішних контрнаступів на різних ділянках країни. Так, перехід із режиму оборони у контрнаступ є серйозною операцією, особливо за умов переваги супротивника у повітрі, однак удари по флангах та тилах ворога є неминучими.
• Коли ж у Генштабі приймуть рішення відсікати угруповання ворога, втрати з боку РФ значно посиляться.

Без ресурсу Білорусі путінська авантюра зазнає краху

За даними джерел 24 каналу у розвідці, російський генштаб розуміє, що їм зараз у будь-який спосіб потрібно скувати резерви ЗСУ. Зробити це можна лише у випадку нових нападів на Україну. Так, маневри білоруської армії на кордоні дозволяють утримувати угруповання на Волині, однак наразі це не дуже заважає нашим військовим відволікатися від виконання головних завдань. 

Для посилення тиску на Україну загарбникам потрібне просування сил Білорусі через кордон, однак Лукашенко цього панічно боїться. Не бажає цього й більшість білоруських військових, але їх особливо ніхто не спитає. І йдеться не про наступ на Луцьк та спробу захоплення якоїсь значної території – на це немає ані сил, ані засобів. Кремлю треба просто створити додаткове напруження.

Як само самоназваний президент Білорусі досі утримувався від відправлення армії до України, невідомо. Однак 11 березня Путін намагатиметься в будь-який спосіб домогтися просування угруповань військ РБ на нашу територію. Скоріш за все, Лукашенко не витримає, оскільки кремлівський фюрер міцно тримає його в кулаку.

Страшна агонія загарбників

Те, що ми спостерігаємо на дипломатичному, політичному, інформаційному та військовому фронтах, є агонією путінської авантюри зі знищення української державності. Жодних успіхів перемовини з терористами не принесли та й принести не можуть аж доки Путін не визнає капітуляцію або його режим фізично та економічно не зможе вести війну. Захопити та перетравити хоча б якийсь суттєвий шматок української території у Москві не можуть ані фізично, ані з точки зору фінансів.

Крім того, окупантів давлять санкціями, які лише посилюватимуться та з кожним днем впливатимуть на росіян все більше.

Фактично зараз всі загарбники перебувають у стані агонії. З якої навряд вийдуть, оскільки перемога буде за Україною. Втім, не можна недооцінювати ворога, особливо з урахуванням того, що окупанти не дотримуються жодних правил війни. Російська терористична держава здатна вбити величезну кількість українців  заради залякування. Оскільки її тактика – удари по цивільних об'єктах заради залякування. Прикладом цього можуть служити удари по Івано-Франківську та Луцьку. Жодного військового сенсу вони не мали, однак Путін хоче просто показати, що він здатен дотягнутися дуже далеко. Він хоче, аби ми панікували, однак ніякого розвороту ситуації на його користь від цього бути не може.