Через загрозу масовості: на Донбасі можуть відпустити мобілізованих, чиї дружини влаштували бунт

За даними джерел 24 каналу в розвідці, після того, як дружини мобілізованих перекрили трасу в Донецьку, а під "військовими частинами" почали проходити дедалі більші мітинги, росіяни звернули увагу на соціальну напругу. Куратори квазіреспубліки швидко усвідомили, що без реакції "влади" ситуація вийде з-під контролю.

Дивіться також Поранені майже не виживають: у розвідці назвали кількість втрат серед мобілізованих на Донбасі

При цьому розгони мітингів із застосуванням сили щодо невдоволених дружин та матерів, на думку російських спецслужб, може призвести до серйозних бунтів всередині "республіки".

"Влада" замовчує втрати та не платить грошей 

• Після того, як російське командування віддало наказ оголосити на непідконтрольній Києву Донеччині та Луганщині тотальну мобілізацію, соціальна ситуація у квазіутвореннях почала стрімко погіршуватися.
• Перед початком війни більшість цивільних вважала, що Росія вирішила просто посилити тиск на Європу та Київ, а війни насправді не буде. Через це дружини відносно спокійно відпускали своїх чоловіків "на військові збори" та вважали, що вони повернуться через тиждень – два.
• Чоловіки, яких на Донбасі мобілізовували під час першої хвилі, так само не вірили у те, що їх одразу поженуть не на навчання, а як "гарматне м'ясо" на війну проти досвідчених захисників України.
• Зв'язку з рідними після початку повномасштабного вторгнення майже ніхто з примусово відправлених на війну не мав, а по російських каналах місцевим жителям не показували правду та не розповідали про те, наскільки серйозними є втрати у цьому "війську".
• Втім, десь через місяць війни на непідконтрольних територіях Донбасу люди почали про щось здогадуватись. Навіть попри тотальне приховування інформації про втрати, масове спалення тіл загиблих на ДМЗ та відмову командування від збору більшості рештків "двохсотих", до Зугреса, Шахтарська, Харцизька та інших міст пішов величезний потік трун.
• Ті мобілізовані, які змогли дістати телефон та вийти на зв'язок з дружинами, почали розповідати про ставлення до них з боку росіян та про реальну ситуацію на фронті. При цьому у "військових частинах", а також в "адміністраціях" так званих "ДНР" та "ЛНР" систематично відмовлялися надавати будь-яку інформацію про загиблих та безвісти зниклих.
• Останньою краплею для родин мобілізованих стало те, що мобілізованим фактично відмовилися виплачувати зарплату за участь у бойових діях. Зокрема й через це десятки жінок почали виходити на мітинги та влаштовувати акції непокори.

Треба зазначити, що для ФСБшників вихід невдоволених жінок на вулицю став несподіванкою. Адже за 8 років тотального пригнічення та заборон, на думку росіян, у жителів Донбасу мало б сформуватися покірне сприйняття будь-яких дій "влади".

Можуть звільняти з армії "неблагонадійних"

Ватажки "республік" та їхні російські керівники цілком розуміють, що, навіть попри відносний інформаційний вакуум, силові розгони дружин мобілізованих можуть призвести до справжнього соціального вибуху, тому виходити з ситуації їм потрібно виключно у мирний спосіб. При цьому варіант заохочування жінок грошима та роздачею мобілізованим зарплат може не спрацювати, адже вони почали діяти, попри ймовірність потрапляння на підвали та небезпеку для власного життя.

Дружинам примусово відправлених на передову, на подив росіян, виявилися важливими життя їхніх синів та чоловіків. До цього куратори так званих "ДНР" та "ЛНР" виявилися не готовими. Через подібний провал у Москві наказали посилити пропагандистський вплив на жителів Донбасу – розповідати про "найкраще забезпечення на фронті", "неймовірні успіхи солдатів", а також "про швидке закінчення війни перемогою Росії". 

Крім того, аби хоча б якось заспокоїти жінок, у керівництві створених Росією формувань вирішили знайти чоловіків, чиї дружини є організаторками акцій. Для зменшення протестних настроїв цих мобілізованих можуть звільнити з "армії" як "неблагонадійних" та відправити їх додому. Однак при цьому на заміну демобілізованим "військкоми" мають набрати якомога більше чоловіків, про долю яких ніхто не піклуватиметься.