А все через недіючі шахти, які простягаються під усім селом. Ось уже 20 років як вони поступово провалюються, утворюючи урвища на полях, городах і просто на сільських обійстях.
Пані Надія (мешканка Ільниці): “В мене начала пукатися хата і вообще розвалюватися. Цей бік біля підвалу, пивниці - дивіться, що там ся робить, і я боюся ще страшнішого”.
Шахти, які тепер лякають людей, колись годували не тільки Ільницю, а й декілька навколишніх сіл. Виробіток бурого вугілля припинили у 90-х. Нині шахтарських карт у селі ніхто не бачив, а відтак і невідомо скільки кілометрів порожнин пролягає під селом, і як саме вони розміщені.
Василь Химинець (інженер-землевпорядник села Ільниця): “Під час осінньої оранки на тому нижньому полі як трактор орав - провалля не було, і трактор як йшов - так провалився. Почали краном витягати, і чуть кран за собою не поволочив”.
Місцеві чиновники розводять руками. Кажуть - зверталися у Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та Мінвуглепром. Але навіть консервацію останньої шахти до кінця так і не довели.
Євгеній Савко (заступник голови Іршавської РДА): “Очевидно, треба було б керівництву Мінвуглепрому дати завдання тій дирекції, яка в Нововолинську ще й сьогодні існує, є там і директор, і керівник цієї структури, най би підняв матеріали, які там є, там залишався ще залишок кошторисної вартості, і гроші, які залишилися, включити у бюджет і профінансувати ці роботи”.
Досі в Ільницю не приїжджала жодна серйозна комісія. А на звернення до високопосадовців тут отримують лише відписки. Загалом у селі нині понад 40 вирв, глибина деяких сягає майже 10 метрів.