Чергові переговори у Мінську — шанс, у який ніхто не вірить

У вівторок, 10 лютого, відбудеться зустріч Тристоронньої контактної групи за участю підписантів мінських домовленостей. За даними джерел, проект нового підсумкового документа з мирного врегулювання на Донбасі, який мають обговорять учасники контактної групи, базується на актуальній лінії зіткнення сторін і передбачає створення демілітаризованої зони на лінії зіткнення.

Всі ці заходи передуватимуть зустрічі лідерів чотирьох країн, яка очікується 11 лютого в Мінську. Президенти України, Німеччини, Франції та РФ очікують, що їхні зусилля під час зустрічі в Мінську призведуть до негайного та безумовного двостороннього припинення вогню.

Однак, виходячи із заяв дипломатів та даних джерел, у ЄС не впевнені у тому, що чергові переговори зможуть хоч яким не будь чином вплинути на розвиток подій.

Відомо, що канцлер Німеччини Ангела Меркель запропонувала президенту Росії Володимиру Путіну до середи визначитися зі ставленням до мирного плану щодо України, запропонованого нею і Президентом Франції Франсуа Олландом. В іншому випадку Росії варто готуватись до нових санкцій. Як повідомили джерела The Wall Street Journal в дипломатичних колах на Заході, канцлер ФРН вважає, що на зустрічі "нормандської четвірки" в Мінську в середу Володимир Путін повинен погодитися з мирним планом, який йому запропонували Німеччина і Франція.

Однак у Кремлі розповсюджену інформацію відкинули, пославшись на те, що говорити у такому тоні з РФ неприпустимо.

Ми все вже розповіли про тон переговорів. Ніхто ніколи не спілкувався і не зможе при всьому бажанні з президентом спілкуватися в ультимативному тоні, — сказав прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков в ефірі радіостанції "Говорить Москва".

За словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики Федеріки Могеріні, у ЄС немає впевненості, що ініціатива Олланда і Меркель щодо України спрацює.

Ми не знаємо, чи увінчається це успіхом, але ми повинні спробувати, — сказала вона.

Разом з тим, сьогодні у Брюсселі перед засіданням глав МЗС країн ЄС дипломати всіма можливими способами натякали на те, що, попри свою віру у світле майбутнє в цілому, вони не надто розраховують на успіх конкретно цієї зустрічі.

Глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр висловив ще більш ґрунтовні сумніви. За його словами, запланована на середу зустріч лідерів "нормандської четвірки" може взагалі не відбутись. При цьому він наголосив, що Німеччина докладе всіх можливих зусиль для того, щоби вона була реалізована, оскільки зустріч у Мінську є "дійсно перспективною".

Його польський колега, додав, що має певні сумніви щодо того, чи можна буде досягти миру на сході України в короткий термін. "Побачимо. Але ми повинні тримати кулаки і бути оптимістами, що все піде, як треба", — сказав міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс при цьому наголосив, що жодному слову російської влади сьогодні довіряти не варто і оцінювати ситуацію виключно на підставі її заяв ні в якому разі не можна. "Нам потрібно щось робити, лише висловлювати занепокоєння — це дуже мало", — додав він.

Глава МЗС Швеції Маргот Вальстрьом також зазаначила, що Євросоюз повинен бути готовий до введення додаткових санкцій проти Росії, якщо майбутні переговори в "нормандському форматі" не принесуть результату.

В ЄС таки підготувались — на засіданні у понеділок міністри закордонних справ розширили санкції щодо РФ, додавши до чорного списку 19 осіб і заморозивши рахунки 9 компаній.

При цьому поки що чергові обмеження вирішили не вводити - імплементація відбудеться 16 лютого, щоб дипломати все ж мали можливість щось змінити.

Представник прес-служби Ради міністрів ЄС із закордонних справ Сюзанн Кіфер, коментуючи це рішення, також наголосила, що Рада висловив повну підтримку процесу, спрямованого на підготовку Мінської зустрічі.

Разом з тим, говорити по те, чи можуть переговори у Мінську реалізувати шанс на полегшення ситуації на Сході України поки що важко. Поведінка російських політиків продовжує розгоратися, базуючись на пропагандистських заявах, які перетворюють весь західний світ на ворогів Кремля. Економічно Росія ще не є остаточно ослабленою, незважаючи на очевидну дію санкцій, і має достатньо потужностей для того, аби підтримувати військові дії на сході України.

Однак шанс на позитивний результат переговорів все ж може бути реалізований завдяки тому, що у ЄС, все ж, дійшли висновку, що просто активно висловлювати занепокоєність – замало, і готові перейти до більш практичних дій.