Чи можливий "польський Майдан": що вивело Варшаву на протести?

Зокрема, поляки протестують проти трьох законопроектів. Два з них польський Сейм ухвалив 15 липня, ще один – 20 липня. Сайт "24" пояснює, які загрози несе для поляків судова реформа, яку вперто просуває правляча партія "Право і справедливість".

Сейм ухвалив три законопроекти. Про що вони?

Йдеться про такі проекти законів, які надійшли в парламент минулого тижня: про національну раду судочинства, про облаштування судів і про Верховний суд.

1. Національна рада судочинства – це орган, який призначає суддів і вирішує їхнє кар’єрне зростання. Пропонується звільнити 15 її теперішніх членів, а нових має призначити Сейм.

2. Про облаштування судів. Законопроект дозволяє депутатам та голові Мін’юсту (він тепер же і генеральний прокурор) призначати суддів без консультування із суддівськими колами. Законопроект також передбачає, що всіх голів судів може змінити той самий міністр юстиції.

3. Про Верховний суд. Законопроект передбачає відставку його голови і суддів, якщо Мін'юст не збереже за ними посади. Також Мін'юст матиме одноосібне право призначати всіх високопоставлених суддів. На посаду судді Верховного суду зможуть претендувати районні, окружні прокурори, адвокати, юристконсули та нотаріуси зі стажем роботи не менше 10 років.

Закон про Верховний суд польський Сейм з оваціями ухвалив 20 липня:

У п’ятницю закон про Верховний суд розгляне вища палата польського парламенту – Сенат. Якщо документ буде ухвалений, його повинен підписати президент.

З набуттям чинності цих законів всі каденції чинних судових органів будуть припинені – від Верховного суду до найменших польських судів.

Чи підпише їх Дуда?

Перші два – ні. Принаймні так він публічно заявив у вівторок, 18 липня. Щодо законопроекту про Верховний суд – поки не відомо.

Анджей Дуда запевняє, що не підпише судову реформу у нинішньому вигляді

Президент Польщі Анджей Дуда пропонує правки до судової реформи, наприклад, щоб Сейм обирав членів Національної судової ради у більшості – 3/5 голосів. При цьому президентські поправки не змінюють кардинально закон, і навряд чи поляки з тим погодяться. Вони далі вимагають від президента накласти вето на цей закон.

Аргументи правлячої партії

Правляча партія "Право і справедливість" Ярослава Качинського, яка є ініціатором судової реформи, переконує, що вона необхідна через корумпованість існуючої судової системи. Міністр юстиції Збігнєв Зьобро заявив у парламенті, що процес призначення суддів досі був недемократичним, а система судів нагадувала "судову корпорацію".

Аргументи опозиції

Проти відповідного законопроекту виступили опозиційні партії і правозахисники. Пояснюють – нововведення порушують конституційний принцип поділу влади, адже з прийняттям реформи уся судова система перейде під одноосібний контроль голови Мін'юсту та правлячої партії. Тож суди втратять свою незалежність і стануть "заполітизованими".

Прийняття закону, на думку опозиції, потягне за собою фальсифікацію виборів у 2019 році. Адже тоді ними зможе управляти Сейм на чолі з міністром юстиції. Наприклад, з допомогою судової реформи правляча партія зможе домогтися анулювання результатів голосування на наступних парламентських виборах 2019 року, якщо вони виявляться для неї несприятливими. Опозиційні депутати переконують, що ці закони ростуть зі сходу – від Росії.

Поляки протестують проти судової реформи

Активісти також побоюються, що законопроект призведе до виходу Польщі з Євросоюзу, оскільки порушує права громадян та ламає принципи демокартії. Також поляки бояться, що реформа дозволить уникати відповідальності за будь-які злочини.

Польський омбудсмен Адам Боднар заявив, що зміни у законі про Верховний суд "позбавлять польських громадян права на судовий захист", адже всі рішення прийматимуть політики і впливові бізнесмени.

Три президенти Польщі – Лех Валенса, Олександр Кваснєвський й Броніслав Коморовський – стали на бік протестувальників і звинуватили правлячу партію у спробі встановити диктатуру.

Що кажуть у ЄС?

Євросоюз вже погрожує Польщі санкціями. У Єврокомісії вважають, що поправки становлять загрозу принципу верховенства права, бо таким чином, польська держава буде "повністю" контролювати судову систему.

Тож Єврокомісія погрожує застосувати "статтю 7". це означає, що Польщу можуть позбавити права голосу на рівні ЄС. Механізм виглядатиме так: якщо всі члени ЄС підтвердять, що закони, які прийняті в Польщі, порушують верховенство права, Єврокомісія надішле свої рекомендації щодо виправлення ситуації. І тільки в тому випадку, якщо Варшава ніяк на це не відреагує, проти неї будуть введені санкції. Втім, експерти вже прогнозують, що це буде важко, адже Угорщина в цьому випадку може встати на бік польської влади (прем'єр Угорщини Віктор Орбан – давній друг Качинського).

На заваді санкціям проти Польщі може стати Віктор Орбан

Чи буде Майдан у Польщі?

Протести організувала опозиція. Мітинги відбуваються не лише у Варшаві, а й в інших великих містах Польщі. Люди приходять з транспарантами і прапорами, вони готові до безстрокової акції. Мітинги проходять спокійно без сутичок і без зіткнення з правоохоронцями (а поліції, до речі, багато). Сьогодні під польським парламентом розростається наметове містечко.

На мітинг у Варшаві у неділю, 16 липня, зібралося близько 10 тисяч протестувальників. Опозиційні сили тоді заявили про об'єднання, розуміючи небезпеку, яка нависла не лише над ними, а й над кожним поляком.

Протест у Варшаві проти судової реформи

20 липня зранку найбільша опозиційна партія країни "Громадянська платформа" заявила, що у Польщі можливий свій "Майдан" через політику правлячої партії.

Я не хочу Майдану в Польщі, але Качинський і більшість партії PiS (Право і Справедливість) робить усе для того, щоб призвести до такої ситуації,
– сказав лідер "Громадянської платформи" Гжегож Схетина.

Він додав, що не дозволить Ярославу Качинському, лідеру правлячої партії, узурпувати владу в Польщі.

Активісти кажуть, що не припинять протест, поки президент Анджей Дуда не накладе вето на скандальну судову реформу.