Сараєво, Пекін, Токіо, Афіни – це не повний перелік олімпійських містечок, де зведені споруди вже за кілька років перетворилися на руїни. Проте, деякі міста змогли вдало використати спортивну нерухомість.
Будівництво культурно-розважального центру у центральній частині Гельсінкі почали ще в 1938 році, спеціально для Опімпіади 1940 року, яку через війну так і не провели. Але вже у 1952 році там пройшли Олімпіські змагання. Після цього на довгі роки будівля не приносила суспільної користі, поки там у 90-х не відкрили Центр із музеєм, ресторанами, кафе та кінотеатрами.
Під час тринадцятих зимових олімпійських ігор велика кількість спортсменів скаржилась на умови. Олімпійське містечко в американському Лейк-Плесід з самого початку будувався із розрахунку, що в майбутньому його перетворять на в'язницю. Причина такого рішення досить проста – організатори вирішили, що за багато кілометрів від Нью-Йорку модний готель не потрібний.
Читайте також: В київському метро з'явилось лофт-приміщення
В Мюнхені в 1972 теж все розпланували. Олімпійські об'єкти використовують там досі. Мюнхенський "Олімпіа Штадіон" і досі лишається однією з головних футбольних арен в Європі. А от олімпійське містечко стало непоганим варіантом бюджетного проживання для студента.
Тож чи змогли бразильські архітектори зробити так, щоб через п'ять років зведене олімпійське містечко не почало занепадати – покаже час.