Хто вкусив Макрона?

16 березня 2024, 13:56
Читать новость на русском

Джерело:

Сергій Фурса

Останнім часом президента Франції не впізнати. Він більше не шукає шляхів примирення, а кидає виклик Путіну. Це дуже корисно для України. Макрон також хоче, щоб "він і був супротив". Але чому? Що сталося? Хто вкусив Макрона?

Найкращий інструмент впливу на людей

Найпростіше було б сказати, що його вкусив Владімір Путін. Фігурально. Коли читав йому п'ятигодинні лекції з нудної історії. Еммануель Макрон зараз радий помститися російському диктатору.

Читайте також У Путіна буде шок: ще одна країна задумалася про членство у ЄС

Але ж, напевно, ні. Макрон повинен мати й раціональні, політичні причини.

Скоріш за все це вибори в Європарламент. Вони ще раз яскраво підкреслюють, який великий стратег Путін і як він всіх переграв.

Про що мовиться? Зараз в Європі зростає популярність правих радикалів. Це непокоїть. Чому вони стають популярними? Вони продають страх. Страх – це насправді найкращий інструмент впливу на людей. Праворадикали лякають людей у Європі напливом мігрантів та ісламізацією. Це діє і це знаходить відгук у людській душі, а точніше в ДНК. Бо "свої проти чужих". Еволюційний механізм. Люди бояться і тому готові голосувати за правих.

Яка відповідь? Ще більший страх. Страх війни. Тут інтереси політиків та України збіглися. Що може налякати людей ще більше, ніж мігранти та чужинці? Війна. Чужинці зі зброєю. Дикі варвари зі Сходу. Цей страх має бути навіть сильнішим, чи принаймні альтернативним.

Інтереси Макрона та України збіглися

Ми не знаємо, чи планує Путін напасти на Європу, чи ні. Він може хотіти, хоча ресурсів для цього в нього фізично немає. Але й напад на Україну був нераціональним в нашій логіці. Хтозна, що там підказує Путіну логіка імперця.

Цікаво Що задумала банда імперських реконструкторів і до чого тут Крим

Планує він чи не планує, але його поведінка дозволяє говорити, що він може напасти. Значить він становить загрозу пересічним мешканцям континенту. Значить вони можуть цього боятися. Значить можна очолювати рух спротиву і набирати електоральні бали. А вибори в Європарламент вже близько.

От так і збіглися інтереси Макрона та України. Тим більше, що підтримка України – не тільки в інтересах особисто Макрона, але й Франції як держави, та ЄС.

До того ж Макрон завжди хотів бути лідером ЄС. Він не може собі дозволити, щоб Олаф Шольц, який останнім часом дуже сильно допомагає, а сама Німеччина де-факто взяла на себе лідерство в останні місяці по організації збільшеної підтримки України і європейської інтеграції України, був крутішим.

Стратегія Путіна провалилася

Мені дуже подобається така зміна підходу. Адже 2 роки тому ці хлопці змагались, хто раніше подзвонить Путіну. Тепер ця конкуренція грає на руку Україні. І буде грати. Бо розвернути цей корабель ЄС, корабель бюрократії, вже не під силу нікому. Навіть праві, якщо виграють вибори, залишаться на позиції підтримки України й протистоянні Росії. Бо для правих завжди краще експлуатувати два страхи, ніж тільки один.

Зауважте Двадцять, тридцять чи сімсот тисяч: скільки дітей Росія викрала з України?

Черговий провал стратегії Путіна дуже символічний. Він сподівався, що загроза війни з Росією та економічні причини змусять європейців відмовитись від підтримки України. Хотів заморозити Європу. Залякати. Та результат виявився зворотним.

Виявилось, що у цю гру можна грати удвох. Виявилось, що страх перед Росією не змушує кинути Україну, а може забезпечити як інтереси Макрона та інших політиків, так і забезпечити збільшення підтримки для України. А ця підтримка збільшується, бо стає мейнстримом в Європі.

Цинічно? Та будь ласка. Головне, що це допомагає Україні.