Чому не варто кричати про "все пропало" у Сєвєродонецьку: три аргументи

ЗСУ не дають приводів для "зради" 

І далі додають, що в основі такої лінії поведінки України політичні розрахунки – утримуюючи Сєвєродонецьк, не давати московитам доказів щодо успішності ведення війни шляхом виходу на адмінмежу Луганської області.

Не пропустіть Не HIMARSом єдиним: друзі України приготували для окупантів ще один пекельний "сюрприз"

Ну, по-перше, варто почати із того, що політика – основа, а ведення бойових дій – вже похідне від політики. Від цього не втечеш, і це – реалії.

По-друге, коли ворог прорвався із Попасної й почав загрожувати із флангу комунікаціям Сєвєродонецького виступу (дорога Бахмут – Лисичанськ) на фоні попереднього алярму "Ааааа! Все пропало" українське командування показало, що ситуацію контролює – були введені резерви, які стабілізували ситуацію й зберегли дорогу життя.

Це до теми здатності нашого командування здорово оцінювати ситуацію і мати під рукою додаткові сили для реагування.

Ворога заганяють до смерті

Третє. Так, оборона виступу – це ризик із одного боку, а з іншого боку – можливість. Можливість вимотувати противника, розуміючи, що саме на Сєвєродонецький виступ ворог із політичних розрахунків буде кидати максимум сил. При цьому можливі шляхи висування і застосування ворожих сил для нашого командування відомі. Тобто ефекту неочікуваності – нуль.

Актуальне Ниття та зрадойо*ство в умовах цієї війни не працюють

До того ж, не сумніваюся, що, якщо того вимагатимуть обставити, ми відійдемо із боєм, закріпимося на нових рубежах і скоротимо лінію фронту.

З. І. Нагадую, що як і до будь-яких інших роздумів із тилу й до цих маєте ставитися із великою долею скепсису.

Важливо – Гайдай дав невтішний для окупантів прогноз щодо Сєвєродонецька: дивіться відео