Неочікуваний план: чому ОАЕ хочуть миру між Індією та Пакистаном
Об'єднані Арабські Емірати неочікувано виступили посередником для одного з найбільш давніх та запеклих конфліктів в Азії: між двома ядерними державами Індією та Пакистаном. Але успіх зовсім не гарантований.
На фоні чергових спроб примирення між Індією та Пакистаном, ОАЕ неочікувано виступили як посередник між двома ядерними державами. Які вже три рази воювали між собою, конфлікт через приналежність території Джамму і Кашмір продовжується і в наші дні. У цій статті – про те, нащо це Еміратам та які є шанси на успіх.
Важливо знати Конфлікт між Індією та Пакистаном: цікаві факти
Передісторія конфлікту: Індія проти Пакистану
Цьому протистоянню – десятки років. Обидві країни були колишніми колоніями Британської Імперії разом з іншим сусідом – Бангладеш. Після здобуття незалежності у 1947 році, Нью-Делі та Ісламабад відразу почали сперечатись за території.
Читайте ще Ізраїль прагне стати миротворцем в регіоні: нащо Єрусалиму мир із ОАЕ
Колишній штат Джамму і Кашмір мав право вибору і опинився в Індії. Хоча місцевий магараджа (правитель – 24) спочатку взагалі хотів незалежності. Але під загрозою нападу пакистанських племен змінив свою думку. Зараз на нього також претендують Пакистан, а на віддалений Ладакх – ще й Китай.
Наразі, Кашмір перебуває у максимальній ізоляції/Фото India Today
Це красиві місцини з озерами та засніженими горами, сам регіон – етнічно різноманітний. Це єдина територія Індії, де мусульмани становлять більшість (понад 60% населення).
Перший бій
Перша індо-пакистанська війна спалахнула у 1947 році, коли Індія шукала захисту та підтримки у щойно створеної ООН. Там дипломатично – як завжди – порадили провести референдум. Втім, країни не змогли домовитись аж до 1949 року, коли створили лінію припинення вогню. Це розділило регіон навпіл, зараз він контролюється одночасно двома державами.Нові бойові дії – друга індо-пакистанська війна – була у 1965 році. Після третього бойового зіткнення у 1999 тривало збройне повстання проти індійської влади. Воно забрало вже тисячі життів. Індія звинувачувала сусіда у підтримці сепаратистів Кашміру, Пакистан все заперечував.
Кашмір без автономії: як знову запалав вогонь
XXI століття знову посилило вогонь, коли правляча націоналістична партія Індії Бхаратія Джаната Парті – яка довго за це виступала – позбавила Кашмір спочатку статусу штату, а згодом – і широкої автономії (стаття 370 у Конституції країни). Вона включала у себе окремий основний закон, власний прапор, незалежність у всіх питаннях, крім оборони, зовнішньої політики та комунікації.
Індія ввела у Кашмір армію, залишила регіон без зв'язку з зовнішнім світом. Двох колишніх місцевих міністрів відправили під домашній арешт. Один з них назвав дії уряду "окупаційними". Наразі, кашмірці мало асоціюють себе з Індією – більшість стоїть на засадах незалежності або ж приєднання до Пакистану. Через поганий економічний стан та безробіття, в Кашмірі часто бувають повстання та вуличні заворушення.
Карта кашмірського конфлікту та що кожна країна контролює / Карта Arcgis.com
Критики БДП кажуть, що крок покликаний "змінити демографічний склад Кашміру", надавши жителям інших штатів можливість приїжджати туди та купувати землю.
Вони просто хочуть зробити цю територію з більшістю мусульман… такою, як будь-яка інша, щоб ми почувалися меншістю без повноважень,
– сказала BBC ексміністриня Мехбуба Муфті
Насильство зростає з 2016 року, коли в бою вбили лідера місцевих бойовиків – 22-річного Бурхана Вані. Лише на його похованні загинуло 30 цивільніх. У цей же час напали на віддалену базу Індії в Урі.
Актуально Індія та коронавірус: як закрити мільярд людей на карантин
Через два роки вбито вже 500 людей, далі був напад на воєнізований обоз армії Індії та смерть 40 солдатів. Індія відповіла авіаударами по території Пакистану по "таборам терористів Джайш-е-Мохаммад". Цю організацію пов'язують з Міжвідомчою розвідкою Пакистану. Далі були атаки у Срінагарі та Джамму.Пакистан помстився ударом по індійській частині регіону, поставивши дві ядерні держави на край нової відкритої війни (фактично, був навіть нетривалий повітряний бій).
Секретне примирення у Лондоні
У 2003 році, Індія та Пакистан домовились про перемир'я уздовж Лінії контролю (Line of Control або просто LoC – 24), яка розділяє Кашмір. Потім голови урядів двох країн – Нарендра Моді та Наваз Шарфі – намагалися досягти угоди дипломатією, Моді навіть їздив до Лахору.
Після описаних вище зіткнень, нового припинення вогню довелося чекати аж до 2018 року, Нарендра Моді погрожував "вжити всіх заходів, щоб повністю ізолювати Пакистан".
Ще одна секретна зустріч Таємний візит: чим заінтригували Нетаньяху та наслідний принц Саудіївської Аравії
Деталі розкрив журналіст Правін Свамі, який має гарні джерела у розвідці. За його інформацією, це було погоджено двома вищими офіцерами –генералом Пакистану Камаром Баджвою та радником Індії з нацбезпеки Аджитом Довалем у лондонському готелі. Теракт у Пульвамі (2019 рік) та нові обстріли спровокували зупинку діалогу на деякий час.
Емірати вирішили спробувати медіацію між Індією та Пакистаном / Фото Times Now
Так би воно і продовжувалося, ябки на горизонті не з'явилися Об'єднані Арабські Емірати зі своїм баченням як привести одвічних ворогів до мирного співіснування. Хоча з першого погляду, це здається дивним – Пакистан має давні та теплі відносини насамперед з Саудівською Аравією.
"Питання можливості ОАЕ долучитися до розробки мирної дорожньої карти між Індією та Пакистаном вельми цікаве в контексті того, що дана аравійська монархія традиційно не мала політичних інтересів у Південній Азії. Більше того, може виникнути питання – звідки ОАЕ мають такий авторитет та довіру Нью-Делі та Ісламабаду?" – прокоментував для 24 каналу аспірант КНУ імені Шевченка Андрій Рудик.
Втім, сигнали вже були. Наприкінці минулого року кронцпринц Абу-Дабі (він же майбутній президент ОАЕ) Мухаммад ібн Зайд Ан-Нахайян зустрічався спочатку з очільником МЗС Індії, а потім – з очільником МЗС Пакистану. Обидва очільники відомств мають зустрітись у Душанбе, столиці Таджикістану, 30 березня.
Індія дуже важлива країна для економіки Об'єднаних Еміратів / Фото Business Today
До цього прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді був нагороджений найвищою державною нагородою ОАЕ – Орденом Зайда. Тут треба зважати, що "60% населення ОАЕ складають громадяни Індії та Пакистану. Ці країни є основними постачальниками робочої сили", – підкреслив Андрій Рудик. А отже, треба зберігати гарні відносини з обома державами.
Щоправда, щодо Ісламабаду в ОАЕ є один сумнів, який стосується доволі активної співпраці пакистанців з Іраном. На Індію припадає 11% еміратського імпорту (після Китаю), також Нью-Делі – другий у світі (після Саудів) споживач товарів з ОАЕ.Більш серйозно крига почала вчергове танути у лютому 2021 року. Більшість місцевих аналітиків сприймало це як тактичний крок, щоб заспокоїти західні кордони Індії та східні – Пакистану, поки йдуть розмови. Пакистанський генерал – нечувано ще трохи раніше – виголосив промову, що треба "поховати минуле та рухатися вперед".
Сторони планують відновити посольства у обох столицях, які були відкликані два роки тому. Далі – торгівельні перемовини та найскладніше – план для Кашміру, який став причиною майже чотирьох війн.Втім, посадовці та аналітики застерігають – навряд чи ці спроби досягнуть більшого ніж відновлення послів та торгівлі. В Нью-Делі, як пише Правін Свамі, мало хто вірив, "що секретний канал зможе досягти прогресу, хоча він мав безпосередню підтримку армії Пакистану".
З інших цікавих ініціатив: провідне видання про Азію The Diplomat повідомляє, що армія Індії може вперше поїхати до Пакистану на військові навчання у рамках ШОС (Шанхайської організації зі співробітництва – 24). І це було б історичною подією, зважаючи на останні зіткнення Індії як з Пакистаном так і з Китаєм.
Обидві країни, як пише колишній голова МЗС Пакистану Хуршид Касурі, "відкрили невелике вікно можливостей, але щоб розширити його, потрібне заохочення як зсередині так і ззвовні". Лідерам, наголошує він, доведеться вдаватися до важких рішень щодо відновлення прав людини в Кашмірі та боротьби з тероризмом.
Нащо це Еміратам: скептичний погляд
Коли читаєш про задіяння Еміратів у мирних перемовинах, відразу виринає питання: нащо їм це? Що це дає монархії, яка знаходиться доволі далеко від епіцентру подій?
На думку Андрія Рудика, "дана монархія – є вкрай стабільною в політичному (наприклад, половину депутатів Федеральних Національних Зборів ОАЕ складають жінки) та економічному плані й найменш токсичною (порівняно з тією ж Саудівською Аравією), а тому вдало підходить в якості посередника між Індією та Пакистаном".
Цілком очевидно, що за цією кандидатурою стоять США, зацікавлені у зниженні напруги в регіоні.
Вашингтон зацікавлений у зменшенні регіональних можливостей Китаю – основного союзника Пакистану,
– пояснив експерт.
Проте й самі ОАЕ мають досить чіткі амбіції у плані ствердження свого міжнародного впливу. Водночас, на відміну від Катару (який провадить більш незалежну зовнішню політику, за що пережив блокаду – 24), Емірати продовжують залишатися у фарватері Саудівської Аравії.
Катарський шлях Як вижити у блокаді та ізоляції: чим вражає приклад Катару
Чому це може не спрацювати?
Залучення ОАЕ в якості посередника викликає певний скепсис.
"Перш за все, з огляду на те, що Емірати діють не самостійно, а під егідою Вашингтону. Навіть якщо припустити, що це зумовлено суто авторитетністю Абу-Дабі, Емірати не володіють достатнім впливом для того, щоб самостійно виступати гарантом реалізації мирної дорожньої карти. Тому їм справді відводиться роль виключно медіатора", – сказав Андрій Рудик.
Другий момент, який абсолютно не залежить від ОАЕ – це питання Кашміру. Очевидно, що як тільки процес мирного врегулювання дійде до досягнення сталої резолюції по Кашміру, він або просто загальмується, або призведе до чергового похолодання між Нью-Делі та Ісламабадом.Тому в даному випадку не варто переоцінювати роль ОАЕ, оскільки останні символічні кроки як з боку Нарендри Моді, так й Імран Хана засвідчують бажання Нью-Делі та Ісламабаду налагодити відносини, зіпсовані подіями 2019 р. Перш за все у торгівельній сфері. Проте цілком очевидно, що ОАЕ при будь-якому розкладі отримає бажані дивіденди і ствердить як стабільність монархії у контексті етнічних відносин всередині країни, так і її престиж на міжнародній арені.